Аскольдове хрещення — прийняття християнства частиною русів у 860-х роках, яка деякими дослідниками пов'язується з іменем князя Аскольда.
Прихильники цієї концепції іноді називають цю подію першим етапом процесу християнізації східних слов'ян, який тривав до XI століття. Незважаючи на історичне та культурне значення події, свідчення джерел про неї залишаються уривчастими, непевними і здебільшого непрямими.

Патріарх Фотій з ризою Богоридиці і кораблі русів
Патрарх Фотій хрестить болгарів

Повідомлення історичних джерел і критика концепції ред.

Найбільш авторитетним джерелом про першу християнізацію русів є енциклічний лист Константинопольського патріарха Фотія (до початку 867 р.). Посилаючись на русько-візантійську війну 860 р., Фотій повідомляє східним патріархам та єпископам, що після звернення булгар до Христа в 863 р., руси настільки ревно наслідували цей приклад, що він вважав розумним послати на їх землю єпископа.

Візантійські історики приписували передбачувану перемогу під час набігу русів на Константинополь у 860 році Богородиці. Це переконання диктувало таку інтерпретацію: вражаючись чудесами, якими вони були свідками під стінами імператорської столиці та скорботні горем, яке спіткало їх, руси відправили послів до Фотія і попросили його послати єпископа до їхньої землі[1].

Михайло Брайчевський припускав, що обмеженість в перейманні візантійського християнства Аскольдом, його нехтування специфікою слов'янського світобачення призвели до того, що у 882 році новгородський князь Олег, використавши язичницьку опозицію, захопив Київ, а після хрещення Володимира повідомлення про прийняття християнства були викреслені з літописів як такі, що протирічили «Володимировій легенді»[2]

Фотій не називає імені ватажка русів, не згадує Київ і взагалі нечітко локалізує місце проживання охрещених русів. Правителем Києва і очільником походу 860 року Аскольда називають лише руські літописи, укладені через кілька сторіч після подій, але при цьому вони не згадують факт його хрещення. Все це дозволяє критиками концепції «Аскольдового хрещення» називати її штучної конструкціїєю, надійно непідтвердженою джерелами[3]. Частина істориків, не заперечуючи концепцію «Аскольдового хрещення», уникає при викладі подій тверджень, що прямо не підтверджуються джерелами[4]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський; ред. М. В. Попович; АН УРСР, Ін-т археології. — Київ: Наукова думка, 1988, с.57-59
  2. Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський; ред. М. В. Попович; АН УРСР, Ін-т археології. — Київ: Наукова думка, 1988, с.51
  3. http://www.history.org.ua/?termin=askold_i_dir
  4. Мустафін О. Справжня історія середніх віків. Х., 2022, с.48-49

Посилання ред.