Вікіпедія

Арахісовий сокіл

фільм 2019 року

«Арахісовий сокіл» (англ. The Peanut Butter Falcon) — американський комедійно-драматичний фільм 2019 року режисерів та сценаристів Тайлера Нілсона та Майкла Шварца з Шаєм Лабафом, Дакотою Джонсон, Джоном Гоксом, Брюсом Дерном, Заком Готтсагеном, Джоном Бернталем та Томасом Гейденом Черчем у головних ролях.

Арахісовий сокіл
The Peanut Butter Falcon
Жанрдрамедія
РежисерТайлер Нілсон
Майкл Шварц
ПродюсерАльберт Бергер
Крістофер Лемоул
Ліе Саркі
Девід Тіс
Рон Єркса
Тім Заярос
СценаристТайлер Нілсон
Майкл Шварц
У головних
ролях		Шая Лабаф
Дакота Джонсон
Зак Готтсаген
ОператорНайджел Блак
МузикаЗакарі Доус
Ноам Пікелні
Гейб Вітчер
Джонатан Садофф
МонтажКевін Тент
Натаніель Фуллер
КінокомпаніяArmory Films
Lucky Treehouse
Bona Fide Productions
Endeavor Content
Дистриб'юторSvoe Kino
Тривалість98 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2019
Дата виходу17 жовтня 2019 (Україна)
Кошторис$6,2 млн[1]
Касові збори$4 млн[2]
IMDbID 4364194
Рейтинг12+
thepeanutbutterfalconmovie.com

Світова прем'єра фільму відбулась на кінофестивалі South by Southwest 9 березня 2019 року, в США стрічку випустила компаня Roadside Attractions 9 серпня 2019 року.

Сюжет

ред.

Зак (Готтсаген), 22-річний чоловік із синдромом Дауна, живе в будинку престарілих у Північній Кароліні, де його опікує Елеонора (Джонсон). Він мріє стати професійним реслером і вступити в школу реслерів свого улюбленця — Солт Вотера Реднека (Гейден Черч), відеозаписи якого він постійно дивиться. Після невдалої спроби втечі Заку все ж таки вдається вирватися із комплексу пізно вночі за допомогою свого літнього сусіда по кімнаті Карла (Дерна). Він залишається на невеликому рибальському човні на ніч.

Між тим Тайлеру (Лабаф), неспокійному злодію та рибалці, відмовляють у збуті крадених крабів через відсутність ліцензії. З метою помститися він спалює на доках обладнання вартістю 12 000 доларів, тому його переслідують двоє місцевих рибалок. Тайлер викрадає човен і відчалює, залишивши двох розлючених переслідувачів на березі. Він знаходить Зака на човні та намагається залишити його на березі. Однак, Тайлер стає свідком того, як місцеві підлітки цькують Зака та називають його розумово відсталим, він втручається і дозволяє Заку піти з ним, доки той не почне сповільнювати його. Він обіцяє супроводжувати Зака до школи реслерів на шляху до його кінцевого пункту призначення Флориди, де сподівається почати все спочатку, замучений виною за випадкову загибель свого старшого брата в аварії.

Переслідувачі Дункан і Щуролов поширювали інформацію протягом пошуків Тайлера, водночас Елеонора нишпорила навколо, шукаючи Зака. Елеонора та Тайлер зустрічаються у крамниці, чоловік заперечує зустріч з Заком; пізніше Тайлер святкує із Заком їхній спільний статус злочинців. Він навчає Зака плаванню та стрільбі з дробовика, заохочуючи його впевненість у собі. Під час небезпечної переправи через річку, в якій Тайлер перепливав, волочачи за собою Зака, що тримався за конструкцію з надутих повітрям мішків, їх мало не збиває човен. Вони також зустрічають сліпого релігійного чоловіка, який хрестить Зака та дає їм матеріали для створення плоту, щоб завершити їхню подорож по річці до моря. Вони відзначають ту ніч, напившись на пляжі, тоді ж Зак вигадує для себе нікнейм «Арахісовий сокіл».

Наступного ранку Елеонора знаходить їх, коли вони спали, та намагається змусити Зака повернутися з нею. Зак, не бажаючи цього, кидає ключі від машини в море. Тайлер переконує її супроводжувати їх у подорожі; вона погоджується за умови, що вони повернуться в будинок престарілих після досягнення школи реслерів. Вони продовжують спускатися по Зовнішніх мілинах Північної Кароліни, шляхом Тайлер і Елеонора сперечалися про те, скільки свободи повинен мати Зак. Пізно вночі, поки втікачі сплять в приморській халупі, Дункан і Щуролов спалюють їхній пліт, а потім хочуть покарати Тайлера; Зак погрожує їм мисливською рушницею Тайлера, і вони неохоче залишають трійцю.

Трійця дістається міста, де знаходиться школа реслерів. У місцевої офіціантки вони беруть адресу Реднека. Незабаром стає відомо, що школа закрита вже десять років, а Реднек покинув спорт. Група не впевнена у своїх подальших діях; Елеонора дізнається, що Зак буде переведений в реабілітаційний будинок для наркоманів після повернення, у той час як Тайлер хоче, щоб Елеонора поїхала з ним у Флориду. Коли вони вирішують, що робити, до них підходить Клінт, одягнений як реслер: він був зворушений промовою Тайлера і погоджується тренувати Зака.

Клінт тренує Зака та готує до бою проти свого місцевого друга Сема (Робертс). Елеонору насторожує насильство, яке демонструється перед боєм, тому вона намагається перешкодити виходу підопічного; Тайлер приковує її наручниками до керма, щоб вона не втручалася. Знервований Зак грає з натовпом і виходить на ринг. Сем, який був незадоволений теплою зустріччю Зака, починає брудну гру, називаючи його дебілом. Елеонорі вдається звільнитися, тому жінка встигає попередити Тайлера про появу Дункана та Щуролова. Зак, подолавши свій страх, виконує атомний кидок, який Клінт вважав фізично неможливим. Він викидає Сема з рингу, Дункан вдаряє Тайлера ломом по голові.

У лікарні Зак бачить, як Елеонора отримує новини про стан Тайлера від лікаря, а потім плаче. Пізніше вони вдвох їдуть до Флориди. З'ясовується, що Тайлер серйозно поранений, але живий. Він супроводжує їх у подорожі.

У ролях

ред.
Актор Роль
Шая Лабаф Тайлер Тайлер
Дакота Джонсон Елеонора Елеонора
Джон Гокс Дункан Дункан
Зак Готтсаген Зак Зак
Брюс Дерн Карл Карл
Джон Бернтал Марк Марк
Томас Гейден Черч Клінт Клінт
Мік Фолі Джейкоб Джейкоб
Джейк Робертс Сем Сем
Yelawolf Щуролов Щуролов
Ділан Одом реслер реслер

Виробництво

ред.

Цей фільм — це сучасний переказ історії Гекльберрі Фінна, який містить власне бажання Готтсагена бути актором, перетворене в прагнення стати реслером[3].

Нільсон і Шварц вперше познайомилися із Заком Готтсагеном у таборі для акторів-інвалідів приблизно в 2011 році у Венісі, Каліфорнія, і він висловив бажання створити фільм разом. Після знімання відео для підтвердження концепції вартістю в 20 000 доларів дует отримав фінансування стрічки з Готтсагеном у головній ролі[4]. Проєкт був офіційно оголошений у червні 2017 року, а також став відомим акторський склад: Шая Лабаф, Дакота Джонсон і Брюс Дерн[5]. У липні 2017 року виробництво велося в Джорджії, США. Пізніше того ж місяця ролі отримали Джон Гокс, Джон Бернтал і Томас Гейден Черч, а також професійні реслери Мік Фолі, Джейк Робертс та репер Yelawolf[6].

Шварц і Нілсон хотіли використати музику, яка надихала їх під час написання сценарію, а на знімальному майданчику вмикали бумбокс, щоб відтворити її перед початком знімання кожної сцени. Саундтрек поєднує в собі блюграс, народні пісні та спіричуел, сучасну та вічну музики. Для саундтреку використали оригінальні композиції Зака Доуеса, Джонатана Садоффа, Ноама Пікелні та Гейба Вітчера із Punch Brothers, а також нові та класичні пісні від Сари Воткінс («Nickel Creek», «I'm With Her»), Ченса Мак-Коя («Old Crow Medicine Show»), Грегорі Алана Ісакова, Оли Белла Ріда та The Staple Singers. Вони були здивовані, що отримали права на стільки пісень за невелику частину очікуваної вартості[7].

Випуск

ред.

Світова прем'єра стрічки відбулася на кінофестивалі South by Southwest 9 березня 2019 року[8]. Незабаром кінокомпанія Roadside Attractions придбала права на розповсюдження фільму та встановила дату релізу на 9 серпня 2019 року[9].

Сприйняття

ред.

Касові збори

ред.

Спочатку вихід фільму був обмежений, він зібрав 205 200 доларів у 17 кінотеатрах[10]. Студія повідомила, що стрічка була номером один у більшій частині кінотеатрів, у яких вона демонструвалася, зокрема «у великому комерційному мультиплексі у Солт-Лейк-Сіті», а також Лос-Анджелесі, Далласі, Шарлотті, Денвері та Остіні з «безліччю розпродажів на різних ринках»[11]. Кінокартина вийшла 23 серпня в 991 кінотеатрі, заробивши 3 мільйони доларів, зупинившись на 12 місці[12].

Критика

ред.

На Rotten Tomatoes фільм має схвальний рейтинг 94 % на основі 107 оглядів із середнім рейтингом 7,56/10. Консенсус критиків вебсайту зазначає: «Пригода почуттів, яку оживила видатна акторська гра. „Арахісовий сокіл“ знаходить багатий сучасний відгук у класичній американській художній літературі»[13]. На Metacritic фільм має середньозважену оцінку 69 із 100 на основі 25 відгуків критиків, що свідчить про «загалом сприятливі відгуки»[14]. Глядачі, опитані CinemaScore, дали фільму рідкісний середній бал «A +», тоді як користувачі PostTrak оцінили його в середньому 4,5 із 5 зірок і 62 % «точно рекомендують»[10][12].

Пітер Дебраж з «Variety» назвав фільм «хорошою нішевою інді-стрічкою з пріоритетами в потрібному місці»[15]. Шері Лінден з «The Hollywood Reporter» написала, «чутливість [Ґоттсагена] наповнює сучасну байку прямотою, яка захоплює. Але однозначний матеріал часто застрягає близько до поверхні, і фільм, побудований навколо неї, при своєму фізичному охопленні, може відчувати себе затиснутим очевидністю»[16].

Номінації та нагороди

ред.
Нагороди та номінації фільму «Арахісовий сокіл»[17]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2018 Кінофестиваль американських фільмів у Довілі Гран-прі Тайлер Нілсон, Майкл Шварц Номінація
Кінофестиваль фільмів у Нантакеті Нагорода глядачів Тайлер Нілсон, Майкл Шварц Перемога
Найкращий фільм Тайлер Нілсон, Майкл Шварц Перемога
South by Southwest Нагорода глядачів Тайлер Нілсон, Майкл Шварц Перемога

Примітки

ред.
  1. ↑ Rice, Brianna (23 серпня 2019). The Cincinnati connection to Shia LaBeouf and Dakota Johnson's 'The Peanut Butter Falcon'. Cincinnati.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  2. ↑ The Peanut Butter Falcon. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
  3. ↑ Matthew Monagle (7 серпня 2019). Bluegrass, Low Budgets, and Professional Wrestling: How the Indie Sensation 'The Peanut Butter Falcon' Was Made. /Film. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  4. ↑ Ramos, Dino-Ray (15 березня 2019). ‘The Peanut Butter Falcon’s Shia LaBeouf, Zack Gottsagen And Filmmakers Talk Non-Cutesy Authenticity Of SXSW Film. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  5. ↑ Busch, Anita (14 червня 2017). Dakota Johnson, Bruce Dern Joining ‘The Peanut Butter Falcon’. Deadline. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  6. ↑ N'Duka, Amanda (24 липня 2017). John Hawkes, Jon Bernthal & Thomas Haden Church Board ‘The Peanut Butter Falcon’. Deadline. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
  7. ↑ Matthew Monagle (7 серпня 2019). Bluegrass, Low Budgets, and Professional Wrestling: How the Indie Sensation 'The Peanut Butter Falcon' Was Made. /Film. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  8. ↑ Kilday, Gregg (16 січня 2019). SXSW: Olivia Wilde, Seth Rogen, Charlize Theron and Matthew McConaughey to Premiere New Work. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  9. ↑ Hipes, Patrick (15 травня 2019). SXSW Audience Winner ‘The Peanut Butter Falcon’ Acquired By Roadside Attractions For Summer Bow. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 15 травня 2019.
  10. ↑ а б D'Alessandro, Anthony (11 серпня 2019). ‘Hobbs’ Hauls $25M; ‘Scary Stories’ Frighten ‘Dora’; ‘Kitchen’ Sinks Melissa McCarthy & Tiffany Haddish To Career B.O. Lows – Saturday AM Update. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  11. ↑ Brooks, Brian (11 серпня 2019). ‘The Peanut Butter Falcon’ Leads Mixed Weekend; Music Doc ‘Bring The Soul’ Croons; ‘The Farewell’ Salutes $10M: Specialty Box Office. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 11 серпня 2019.
  12. ↑ а б D'Alessandro, Anthony (25 серпня 2019). ‘Angel Has Fallen’ Still Ascending Close To ‘London’ With $20M; Tarantino’s ‘Hollywood’ Beating ‘Basterds’ – Saturday AM B.O. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  13. ↑ The Peanut Butter Falcon (2019). Rotten Tomatoes. Fandango Media. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  14. ↑ The Peanut Butter Falcon Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 23 серпня 2019.
  15. ↑ Debruge, Peter (10 березня 2019). Film Review: ‘The Peanut Butter Falcon’. Variety (magazine). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  16. ↑ Sheri Linden (13 березня 2019). 'The Peanut Butter Falcon': Film Review SXSW 2019. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  17. ↑ Нагороди та номінації фільму Арахісовий сокіл на сайті IMDb (англ.)

Посилання

ред.
  1. The Peanut Butter Falcon на сайті IMDb (англ.)   (станом на 28.08.2019)
  2. The Peanut Butter Falcon на сайті Rotten Tomatoes (англ.)     (станом на 28.08.2019)
  3. The Peanut Butter Falcon на сайті Metacritic (англ.)   (станом на 28.08.2019)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арахісовий_сокіл&oldid=41713071