Аполлон-8
«Аполлон-8» — пілотований космічний корабель серії Аполлон, який вперше доставив людей на орбіту Місяця.
| Аполлон-8 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-8 | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн V AS-503» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Дата запуску | 21 грудня 1968 12:51:00 UTC | ||||
| Дата посадки | 27 грудня 1968 15:51:00 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 6 діб 3 години 0 хвилин 42 секунди | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Політ ознаменував початок нової ери в дослідженнях космічного простору і в історії людства. У ході нього люди вперше покинули навколоземний простір і побачили свою планету здалеку, вперше залишили гравітаційне поле Землі і опинилися в гравітаційному полі її супутника, вперше зазнали впливу сонячної радіації за межами магнітного поля Землі, вперше на власні очі побачили зворотний бік Місяця і схід Землі над місячним горизонтом, вперше тимчасово опинялися (перебуваючи за місячним диском) в стані, коли із Землею не було ніякого контакту, і вперше увійшли в атмосферу Землі зі швидкістю повернення від Місяця.
Старт «Аполлона-8» з астронавтами Френком Борманом, Джеймсом Ловелом і Вільямом Андерсом на борту відбувся 21 грудня 1968 року. Це був перший пілотований старт триступеневої ракети-носія «Сатурн V». Політ до Місяця продовжувався менше трьох діб — 66 год 16 хв 21,79 с. Корабель вийшов на навколомісячну орбіту в різдвяний святвечір, 24 грудня, і залишався на ній протягом 20 год 10 хв 13 с, зробивши 10 обертів навколо Місяця.
Астронавти перевіряли роботу систем корабля в умовах навколомісячного простору, уперше фотографували поверхню Місяця з близької відстані, приділяючи першорядну увагу місцям майбутніх місячних посадок, вели телетрансляції та відстежували навігаційні орієнтири.
Найбільш ризикованим маневром під час експедиції вважався зворотний старт до Землі. У разі відмови маршового двигуна екіпаж не зміг би повернутися. Однак двигун відпрацював бездоганно, і через дві з лишком доби (57 год 23 хв 32,5 с), 27 грудня, корабель увійшов в щільні шари атмосфери Землі і незабаром після цього приводнився в Тихому океані. Експедиція тривала 6 діб 3 години 00 хвилин і 42 секунди. Під час неї були встановлені рекорди швидкості корабля, 11 040 м/с, і максимального віддалення від Землі — 377 349 км. За оцінкою фахівців, за час польоту «Аполлон-8» пролетів 933 419 км.
Екіпаж ред.
- Командир — Френк Борман
- Пілот командного модуля — Джеймс Ловелл
- Пілот місячного модуля — Вільям Андерс
Опис ред.
Апарат складався з триступеневої ракети-носія «Сатурн V» (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, макету місячного модуля (LTA-B), корабля «Аполлон-8» («Блок II» № 103) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Задачі польоту ред.
Льотні випробовування модифікованої ракети-носія, перевірка можливості третього ступеня ракети-носія забезпечити переведення корабля з геоцентричної орбіти на траєкторію польоту до Місяця, випробовування вузлів та агрегатів командного модуля в умовах польоту на Місяць, телевізійні передачі з борту, фотографування поверхні Місяця.
Старт ред.
Передстартова підготовка і старт корабля відбулися без значних проблем. Корабель «Аполлон-8» стартував 21 грудня 1968 о 12 годині 51 хвилині за Грінвічем на 65 мс пізніше розрахункового часу старту. Корабель вийшов на близьку до розрахункової геоцентричну орбіту.
Політ до Місяця ред.
Після виходу останнього ступеня ракети-носія з кораблем на початкову геоцентричну орбіту наземні служби та екіпаж протягом двох годин перевіряли бортові системи.
Двигун останнього ступеня ракети-носія було включено для переводу корабля на траєкторію польоту до Місяця о 2:50:31 польотного часу. Двигун пропрацював 317 секунд. Факел двигуна візуально спостерігали на Гавайських островах.
Після виходу на траєкторію польоту до Місяця Борман розвернув ступінь з кораблем так, щоб корабель передньою частиною був повернутий до Сонця, що забезпечувало необхідне освітлення при фотографуванні. О 3:21 польотного часу корабель відокремився від ступеня, розвернувся на 180 градусів і протягом деякого часу виконував груповий політ. Астронавти фотографували ступінь і встановлений на ньому макет місячного модуля.
Завершивши груповий політ, астронавти запустили допоміжні двигуни корабля для забезпечення віддалення від ступеня. Після цього та інших, на жаль, не зовсім вдалих маніпуляцій, ступінь на відстані близько 300 м рухався практично спільною орбітою з кораблем. Оскільки це було небезпечно о 4:45 польотного часу додаткові двигуни корабля були ще раз запущені, що забезпечило віддалення корабля від ступеня на безпечну відстань.
На 11-й годині польоту на відстані 96 000 км від Землі була виконана перша корекція траєкторії польоту корабля.
На 19-й годині польоту Борману стало зле, він відчув біль у шлунку. Дискомфорт відчували й інші члени екіпажу. Усі прийняли по таблетці проти порушення роботи вестибулярного апарату та скріплюючі засоби.
На 32-й годині польоту, коли корабель перебував на відстані 255 000 км від Землі, почався перший сеанс телевізійного зв'язку із Землею. Якість «картинки» з борта корабля була задовільною, але зняти Землю не вдалося. На 62-й годині польоту під час другого сеансу телезв'язку підбором фільтрів одержали задовільну «картинку» і під час зйомки Землі, яка була показана з відстані 330 000 км.
О 55:38 польотного часу корабель вийшов із зони переважної дії сили тяжіння Землі й увійшов у зону тяжіння Місяця. На 62-й годині польоту було виконано другу й останню корекцію траєкторії корабля на трасі Земля — Місяць.
Перехід на орбіту Місяця ред.
Дозвіл на перехід на селеноцентричну орбіту астронавти одержали о 68:04 польотного часу. Через годину корабель зайшов за Місяць, на відстані 126 км від нього було увімкнено двигун, який пропрацював 246,5 с і перевів корабель на еліптичну орбіту селеноцентричну орбіту з висотою периселенію 113 км, апоселенію — 312 км і періодом обертання 2 год. 10 хв. Пульс Бормана в період роботи двигуна піднявся до 130 ударів на хвилину.
На орбіті Місяця ред.
У період обертання за еліптичною орбітою астронавти виконували фотозйомку поверхні Місяця (зокрема, було зроблено відоме фото «Схід Землі»), здійснювали візуальне спостереження та виконували навігаційні експерименти.
На 72-й годині польоту відбувся третій телевізійний сеанс. Астронавти показували Місяць.
О 73:35, здійснивши два оберти еліптичною селеноцентричною орбітою, астронавти ввмікнути основний двигун корабля, який перевів його за 9 секунд на майже колову орбіту з висотою периселенію 112,1 км, висотою апоселенію 112,7 км і періодом обертання приблизно 2 годин.
Під час польоту коловою орбітою астронавти продовжували фотографувати Місяць, Землю та виконували навігаційні експерименти.
О 85:40 польотного часу відбувся четвертий телевізійний сеанс, який тривав 25 хвилин. Астронавти показували Місяць і коментували. Борман сказав, що у них є послання для жителів Землі. Кожний член екіпажу прочитав уривок із Біблії.
Старт до Землі ред.
На десятому оберті, в період відсутності радіоконтакту, о 89:19 польотного часу було ввімкнено основний двигун для забезпечення переходу на траєкторію польоту до Землі.
Після відновлення радіоконтакту (що сталося на 6 хвилин пізніше запланованого часу і дещо налякало всіх залучених до проєкту) астронавти жартома пов'язували це з Різдвом.
Повернення на Землю ред.
На трасі Місяць — Земля астронавти багато відпочивали.
На траєкторії польоту до Землі відбулася одна корекція — на 105-й годині польотного часу, коли корабель був за 310 000 км від Землі. Після цього відбувся ще один телесеанс із Землею.
Загальна тривалість телесеансів з борта космічного корабля становила 2 години.
О 146:31 польотного часу відсік екіпажу відокремився від відсіку двигуна й увійшов в атмосферу. Гальмівні парашути відкрилися о 146:54 польотного часу.
Приводнення відсіку екіпажу відбулося в точці з координатами 4° 56′ с. ш. 165° 15′ з. д. / 4,933333° с. ш. 165,25° з. д.[1] за п'ять км від авіаносця «Йорктаун». Політ тривав 147 годин 00 хвилин 11 секунд.
Астронавти відкрили люк, були підняті на борт вертольота, який одразу після приводнення опинився на місці посадки, і доставлені на авіаносець через 1 годину 16 хвилин після приводнення. Невдовзі й відсік екіпажу підняли на борт авіаносця.
Результати польоту ред.
Агенція НАСА оголосила про винятковий успіх польоту. Основними досягненнями були: проведення детальної розвідки місячної поверхні, що важливо для планування висадки астронавтів на Місяць; демонстрація здатності командного модуля здійснювати складні космічні польоти на великому віддаленні від Землі; демонстрація безпеки екіпажу під час таких польотів; одержання великого обсягу інформації, необхідної для польотів на Місяць.
Джерела ред.
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати. Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон-8 |
Посилання ред.
- Аполлон-8 [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті «Космічні польоти»(англ.)
- Польотний журнал(англ.)
- «Аполлон-8» [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Факти програми „Аполлон“»(рос.)
- Apollo 8 [Архівовано 4 лютого 2012 у WebCite] в Encyclopedia Astronautica(англ.)
- Каманін. Щоденники [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ GeoHack - Аполлон-8. geohack.toolforge.org. Процитовано 12 березня 2023.