Анізотропний магнетоопір
Анізотропний магнетоопір — квантовомеханічний ефект, що полягає в зміні електричного опору феромагнітних дротів у залежності від їх орієнтації відносно зовнішнього магнітного поля.
Математичне формулювання
ред.Під величиною магнетоопору зазвичай розуміють співвідношення
де — питомий опір зразка в магнітному полі напруженістю [1][2]. На практиці також застосовуються альтернативні форми запису, що відрізняються знаком виразу та використовують інтегральне значення опору[3].
Теорія
ред.У феромагнітних матеріалах, таких як залізо, кобальт, нікель чи їх сплави, електричний опір залежить від кута між напрямком намагніченості зразка і зовнішнього магнітного поля. Причиною цього є спін-орбітальна взаємодія електронів, що призводить до спін-залежного розсіяння (коефіцієнт розсіяння для спінів співнапрямлених і протинапрямлених по відношенню до намагніченості зразка буде різний). На практиці, питомий опір зразка в нульовому полі досить точно апроксимується залежністю
де — питомий опір при орієнтації зразка паралельно магнітному полю, а — перпендикулярно йому[4].
Ефект досить слабкий: величина магнетоопору в ньому на практиці не перевищує кількох відсотків[5].
Застосування
ред.Використовувався в магнітних сенсорах до відкриття ефекту гігантського магнетоопору.[5]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Никитин С. А. Гигантское магнитосопротивление // Соросовский образовательный журнал. — 2004. — Т. 8, вип. 2. — С. 92—98.
- ↑ Э. Л. Нагаев. Манганиты лантана и другие магнитные проводники с гигантским магнитосопротивлением // Успехи физических наук. — 1996. — Т. 166, вип. 8. — С. 833—858. — DOI: .
- ↑ Я. М. Муковский. Получение и свойства материалов с колоссальным магнетосопротивлением // Рос. хим. ж. — 2001. — Т. XLV, вип. 5—6. — С. 32—41.
- ↑ Hari Singh Nalwa. Handbook of thin film materials: Nanomaterials and magnetic thin films. — Academic Press, 2002. — Vol. 5. — P. 514. — ISBN 9780125129084.
- ↑ а б Claude Chappert, Albert Fert and Frédéric Nguyen Van Dau (2007). The emergence of spin electronics in data storage. Nature Materials. 6: 813—823. doi:10.1038/nmat2024. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 16 серпня 2011.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |