Антіпов Денис Геннадійович

Денис Антіпов; Денис Геннадійович Антіпов
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	30 червня 1989; м. Івано-Франківськ, Україна
Смерть	11 травня 2022 (32 роки); біля с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	95 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антіпов.

Денис Геннадійович Антіпов (30 червня 1989, м. Івано-Франківськ — 11 травня 2022, біля с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область, Україна) — український перекладач, педагог, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис ред.

Народився 30 червня 1989 року в м. Івано-Франківську.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2012, магістр, спеціальність — корейська мова та література і переклад). Неодноразово стажувався в Південній Кореї. Працював викладачем кафедри мов і літератур Далеко Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка.

Активний учасник Революції гідності з 24 листопада 2013 року.

У лютому 2015 року пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81 ОАеМБр. Брав участь у боях під Донецьким аеропортом, на промзоні Авдіївки, на Світлодарській дузі. У 2016 році з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки свого батальйону. 24 серпня 2016 року брав участь у параді з нагоди 25‑ї річниці Незалежності України.

Був засновником бізнес-проєктів з виробництва сувенірів, покликаних забезпечити роботою ветеранів російсько-української війни.

З початком російського вторгнення в Україну проходив військову службу в складі 95 ОДШБр. На початку березня 2022 року отримав поранення в бою поблизу м. Ізюму, проте повернувся на фронт попри те, що ще не відновився від наслідків отриманих травм.

Загинув 11 травня 2022 року поблизу с. Довгеньке на Харківщині в результаті артилерійського обстрілу.

Нагороди ред.

орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1].

Вшанування пам'яті ред.

9 серпня 2022 року у селі Хотимир його іменем названо вулицю.
27 жовтня 2022 року його іменем названо вулицю у місті Києві.
11 травня 2023 року на Аскольдовій могилі відкрито меморіальну дошку Денисові Антіпову. Того ж дня відбулася прем'єра документального фільму його пам'яті «Або ми. Або вони», який був створений Платформою пам'яті Меморіал^[2].
13 липня 2023 року на своєму засіданні Київрада присвоїла Денису Антіпову звання "Почесний громадянин м. Києва" (посмертно).^[3]