Антуан Арно (батько)
французький правник і публіцист
Антуан Арно (фр. Antoine Arnauld; 1560 — 29 грудня 1619) — французький публіцист, походив з давньої оверньської родини, члени якої не раз відзначалися військовими та державними заслугами.
Антуан Арно | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Un François retenu dans Paris[1] | |||
Народився | 6 серпня 1560 Париж, Французьке королівство | |||
Помер | 29 грудня 1619[2] (59 років) Париж, Французьке королівство | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | публіцист, адвокат, магістрат | |||
Діти | Marie Angélique Arnauldd, Agnès Arnauldd, Robert Arnauld d'Andillyd, Henri Arnauldd, Антуан Арно і Catherine Arnauldd | |||
| ||||
Як палкий захисник Генріха IV і автор політичних брошур, а також як енергійний захисник Паризького університету проти єзуїтів 1594 року, він накликав на себе ненависть ордену. Єзуїти переслідували його до самої смерті.
Відомі родичі
ред.Антуан Арно мав двадцять дітей, з них десять дожили до дорослого віку, найвідоміші:
- Робер д'Андільї — старший син, народився 1588 року, помер 27 вересня 1674, відомий як письменник-мораліст і перекладач Йосипа Флавія та Жуана Давільє. Вважався одним із найкращих французьких стилістів.
- Марі Анжеліка Арно — дочка, відома в чернецтві під ім'ям Анжеліки, була настоятелькою Пор-Рояля.
- Жанна Катрін Агнеса Арно (1593—1672) — дочка, відома в чернецтві під ім'ям Агнеси, була настоятелькою Пор-Рояля.
- Антуан Арно — син, теолог, філософ та математик, вивчав спершу юридичні науки, а пізніше під впливом Сен-Сірана та Янсена займався богослів'ям. Лідер янсеністів.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
ред.- Барина, «La v érité sur les Arnaulds» (2 т., Париж, 1847).
Посилання
ред.- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)