Антоніо Пінілья

	Антоніо Пінілья
Особисті дані
Повне ім'я	Антоніо Пінілья Міранда
Народження	25 лютого 1971 (53 роки)
	Бадалона
Зріст	176 см
Громадянство	Іспанія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1988–1991	«Барселона»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Антоніо Пінілья у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пінілья.

Антоніо Пінілья (ісп. Antonio Pinilla, нар. 25 лютого 1971, Бадалона) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Тенерифе» та «Хімнастік», а також олімпійську збірну Іспанії. У складі збірної — олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра ред.

Народився 25 лютого 1971 року в місті Бадалона. Вихованець футбольної школи клубу «Барселона», виступав за третю та другу команду клубу. 18 лютого 1990 року, за тиждень до свого 19-го дня народження, Йоган Кройф дав можливість Антоніо дебютувати в Прімері в матчі проти «Райо Вальєкано». «Барселона» виграла 1:4, а Пінілья вийшов на поле на 66-й хвилині, замінивши Хуліо Салінаса^[3].

У наступному сезоні «Барселона» виграла чемпіонство, а Пінілья з'явився у семи матчах, забивши вирішальний гол проти «Валенсії». Він також грав у фіналі Кубка володарів кубків, замінивши у другому таймі Хосе Рамона Алесанко, але його команда програла 1:2 «Манчестер Юнайтед» і не здобула трофей^[4]. Однак сильна конкуренція в команді, означала, що Пінілья повинен був залишити «Барсу» і наступні два сезони провів в оренді, виступаючи за «Мальорку» та «Альбасете».

Влітку 1993 року він остаточно покинув «Барселону» і підписав повноцінну угоду з «Тенерифе», де пробув сім сезонів. У цьому клубі він зіграв у 149 матчах Ла Ліги, в яких забив 25 голів. Крім того, він двічі грав з клубом у Кубку УЄФА, вийшовши в півфінал у сезоні 1996/97^[5]^[6]. Пінілья увійшов в історію клубу із Санта-Крус-де-Тенерифе як автор першого гола команди в єврокубках: він забив дебютний гол 15 вересня 1993 року в грі проти французького проти «Осера». У сезоні 1998/99 «Тенерифе» зайняв передостаннє 19 місце і вилетів до Сегунди, але Пінілья залишився у команді і провів ще один рік з клубом, посівши там низьке 14 місце.

Антоніо Пінілья під час виступів за «Хімнастік». 28 січня 2006 року.

Протягом сезону 2000/01 років Пінілья захищав кольори іншого клубу Сегунди «Саламанка», після чого став гравцем «Хімнастіка». Сім голів Антоніо у сезоні 2001/02 не врятували команду від вильоту до Сегунди Б, третього за рівнем дивізіону країни, але Пінілья залишився у команді і допоміг команді 2004 року повернутись до Сегунди, а 2006 року вперше за понад 50 років вивів команду до Прімери. Там у сезоні 2006/07 він зіграв 28 ігор і забив два голи, але клуб став останнім і понизився у класі.

11 вересня 2007 року «Хімнастіа» виграв вперше у своїй історії Кубок Каталонії, перемігши у фіналі «Барселону» (2:1), при цьому саме Пінілья забив один із голів. Антоніо Пінілья оголосив про завершення ігрової кар'єри в кінця сезону 2007/08, зігравши в понад 200 іграх за клуб^[7], після чого був названий його новим генеральним директором^[8]. В грудні 2009 року, після зміни керівництва в раді директорів клубу, Пінілья був звільнений з посади^[9].

Виступи за збірні ред.

1987 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії (U-16), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 9 забитими голами. З командою до 20 років був учасником молодіжного чемпіонату світу 1989 року в Саудівській Аравії, де зіграв у всіх трьох матчах і у грі з Норвагією (2:4) відзначився дублем, але його команда той матч програла і не вийшла з групи.

Протягом 1990—1991 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 1 гол.

У складі олімпійської збірної Іспанії брав участь в домашніх Олімпійських іграх 1992 року, на яких здобув золоті медалі^[10], зігравши у двох матчах на турнірі^[11].

Протягом 1990—2007 років провів у складі неофіційної збірної Каталонії сім товариських матчів проти клубів «Сабадель» та «Барселона», збірних Болгарії, Нігерії, Парагваю та двічі проти збірної Країни Басків.