Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егаш Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, Егаш Муніш вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Вальтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Ім'я при народженні порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився 29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа, Авейру, Португалія
Помер 13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон, Португалія[4]
Країна Португалія Португалія
Діяльність політик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат
Alma mater Коїмбрський університет
Лісабонський університет
Галузь Психіатрія, нейрохірургія
Заклад Коїмбрський університет
Лісабонський університет
Посада посол і міністрів закордонних справ Португаліїd
Науковий ступінь доктор наук
Членство Національна академія наук Італіїd
Паризька медична академія
Відомий завдяки: відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)

CMNS: Антоніо Еґаш Моніш у Вікісховищі

Примітки

ред.

Посилання

ред.