Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егаш Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, Егаш Муніш вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Вальтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Ім'я при народженніпорт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа, Авейру, Португалія
Помер13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон[4]
КраїнаПортугалія Португалія
Діяльністьполітик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат
Alma materКоїмбрський університет
Лісабонський університет
ГалузьПсихіатрія, нейрохірургія
ЗакладКоїмбрський університет
Лісабонський університет
Посадапосол і міністрів закордонних справ Португаліїd
Науковий ступіньдоктор наук
ЧленствоНаціональна академія наук Італіїd
Паризька медична академія
Відомий завдяки:відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)

Примітки

ред.

Посилання

ред.