Антонова Олена Анатоліївна
Олена Анатоліївна Антонова (10 червня 1972, Нікополь) — українська легкоатлетка, що спеціалізується в метанні диска, призерка Олімпійських ігор.
| Антонова Олена Анатоліївна | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | ||
| Народження | 16 червня 1972[1] (52 роки) Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Зріст | 182 см | ||
| Вага | 90 кг | ||
| Alma mater | Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту | ||
| Спорт | |||
| Вид спорту | легка атлетика | ||
| Дисципліна | метання диска | ||
| Тренери | Воловик Володимир Іванович | ||
Нагороди  | |||
 Антонова Олена Анатоліївна у Вікісховищі | |||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Україна
| |||
| Легка атлетика | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | Пекін 2008 | Метання диска | |
Олена Антонова тренується в Нікополі, в спортивному товаристві Збройних сил України.
Олімпійську медаль вона виборола 18 серпня 2008 року на пекінській Олімпіаді в метанні диска.
Проте у зв'язку з дискваліфікацією кубинки Яреліс Барріос, яка була другою, 24 травня 2017 року Олені Антоновій було присуджено срібну медаль[2].
Біографія
ред.Народилась в м. Нікополь, Дніпропетровська область. Закінчила нікопольську СШ № 15.
Закінчила Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту.
Тренувалась на СК «Електрометалург» під керівництвом В. І. Воловика.
Мати (Людмила) та батько працювали на місцевому заводі НЗФ. На стадіон Олену привів старший брат, Андрій, який теж тренувався і був кандидатом в МС. Олена рік займалась на біговій доріжці, потім її забрав В. І. Воловик.
Нагороди
ред.Державні нагороди
ред.- Орден княгині Ольги III ст. (4 вересня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[3]
- «20 Перлин Нікополя» (20 серпня 2011 року) — на честь 20ї річниці Незалежності України нагороджена ювілейною пам'ятною відзнакою[4]
Спортивні досягнення та нагороди
ред.- 1991 — Чемпіонат світу серед юніорів, 3 місце;
- 1998 — Чемпіонат Європи, 11 місце;
- 1999 — Чемпіонат світу, 7 місце;
- 2000 — Олімпійські ігри в Сіднеї, 6 місце;
- 2002, 2003, 2004, 2005 — Чемпіонка України;
- 2003 — Чемпіонат світу, 4 місце;
- 2004 — Олімпійські ігри в Афінах, 4 місце;
- 2007 — Чемпіонат світу, 6 місце;
- 2008 — срібний призер Олімпійський ігор в Пекині (результат 62,59 м).
Цікаві факти
ред.- В олімпійському музеї селища Кам'янське зберігається піджак Олени, який вона привезла з Олімпіади в Пекіні[5]. Олена була почесним гостем відкриття музею (24.05.2011) в Кам'янській середній школі, яке відбулося перед фінальним етапом Всеукраїнського спортивно-масового заходу серед дітей та юнацтва «Олімпійське лелеченя».
- У 2012 році разом з Романом Щуренко в Нікополі зустрічала Олімпійський вогонь[6].
Примітки
ред.- ↑ World Athletics database
- ↑ Офіційно: Олена Антонова — срібний призер Олімпійських ігор-2008. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Указ Президента України № 804/2008 від 4 вересня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх». Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ 20 Жемчужин Никополя [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] Новости Днепропетровска и области
- ↑ Про відкриття олімпійського музею, класу та нову форму для переможців дніпропетровського відбору «Олімпійського лелеченя» [Архівовано 14 травня 2017 у Wayback Machine.] НОК України
- ↑ Олімпійський вогонь «поплив» по Дніпру [Архівовано 18 квітня 2013 у Wayback Machine.] НОК України
Джерела
ред.- Олена Антонова — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- http://www.people.su/6987 [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20140403062910/http://president.org.ua/news/news-208266/
- Олімпійське досьє [Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine.]