Анекантавада (деванагарі: अनेकान्तवाद) — одна з найважливіших та найфундаментальніших доктрин джайнізму, що проголошує принцип плюралізму, можливості багатьох точок зору, того, що істина й дійсність сприймаються по різному різними людьми, і жодне з цих сприйнять не складає повної істини[1].

Цей принцип можна проілюструвати притчею про сліпих та слона, в якій кожен із сліпих відчуває на дотик різну частину слона (тулуб, ноги, вуха тощо). Кожен із них стверджує, що він повністю розуміє й може пояснити, як виглядає слон, але через обмежене сприйняття кожне із пояснень тільки часткове. Формальніше цей принцип можна сформулювати, зауваживши, що об'єкти безмежні у своїх якостях і проявах, тому обмеженне людьське сприйняття не здатне охопити їх повністю. Джайни вірять, що тільки кеваліни — всемогутні істоти — можуть збагнути об'єкти в усіх аспектах і проявах, для інших можливе тільки часткове знання. Абсолютна істина не доступна жодній людині.

Доктрина анекантавади загалом схожа на європейські концепції суб'єктвізму та релятивізму.

ВиноскиРедагувати

  1. Jaini, Padmanabh (1998). The Jaina Path of Purification. New Delhi: Motilal Banarsidass. с. 91. ISBN 81-208-1578-5.