Англійська гітара (англ. English guitar) — струнний щипковий музичний інструмент, різновид цистри, що був поширений у Європі у кінці XVIII — початку XIX століття.

Англійська гітара
Гітара Вільяма Гібсона, 1771 року. Експозиція музею Ала Понзоне. Кремона, Італія.
Гітара Вільяма Гібсона, 1771 року. Експозиція музею Ала Понзоне. Кремона, Італія.
Гітара Вільяма Гібсона, 1771 року. Експозиція музею Ала Понзоне. Кремона, Італія.
Класифікаціяхордофон, струнний щипковий
Подібні інструментицистра, португальська гітара
CMNS: Англійська гітара у Вікісховищі

Опис

ред.

Англійська гітара мала грушоподібну резонансну коробку з плоскою основою, з круглим отвором і короткою горловиною. Містила сталевих 10 струн, з яких чотири верхні були парними; типова настройка: c, e, g, c1, e1, g1; існували також 12-струнні інструменти з хорами для всіх шести звуковисот.[1]

Примітки

ред.
  1. Hannu Annala; Heiki Mätlik (2007). Composers for other plucked instruments: Rudolf Straube (1717-1785). Handbook of Guitar and Lute Composers (вид. Translated by Katarina Backman). Mel Bay. с. 30. ISBN 0786658444.

Посилання

ред.