Анади́плозис[1]грец. ἀναδίπλωσις — «повторення, подвоєння»), зіткнення — це стилістична фігура, що полягає у повторенні останнього слова або групи слів одного речення на початку наступного речення або рядка віршу.

Анадиплозис вживається в поезії та прозі, цю стилістичну фігуру можна часто зустріти у фольклорі та стилізаціях, у Біблії тощо. Вірш, у якому анадиплозис зв'являється в усіх суміжних рядках, називається акромонограмою.

Приклади

ред.
Страх породжує гнів. Гнів народжує ненависть. Ненависть – запорука страждань.

Кораблем грається вітер і хвиля,
Вітер і хвиля граються безсердечно.

Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла;
Пливуть рожеві хмари небесами,
І тихо з небесами злилась земля.
Стоять квітки, окроплені росою,
Окроплена росою, тремтить трава.
Мої думки захоплені красою,
Захоплені красою мої слова

Примітки

ред.
  1. Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.

Література

ред.
  • Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КДЛУ, 1998. — 12 с.

Посилання

ред.