Анадирська затока
Анадирська затока — найбільша затока Берингового моря, у берегів Чукотки між мисом Чукотський і мисом Наварин.
- довжина 278 км,
- ширина біля входу близько 400 км,
- глибини до 100-105 м.
 | |
| 64° пн. ш. 178° зх. д. / 64° пн. ш. 178° зх. д.Координати: 64° пн. ш. 178° зх. д. / 64° пн. ш. 178° зх. д. | |
| Частина від | Берингове море |
|---|---|
| Прибережні країни |
 Росія |
| Середня глибина | 105 м |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 4031773 |
  Анадирська затока Анадирська затока (Росія) | |
 | |
 Анадирська затока у Вікісховищі | |
У верхів'ях затоки розташовані затока Хреста і Анадирський лиман. У затоці Онемен в Анадирську затоку впадає річка Анадир і Велика. Значну частину року покрита плавучими льодами. Припливи півдобові, на півдні — змішані. Їх величина до 3 м. На узбережжі місто Анадир.
Відкрита в 1648 році під час експедиції Семена Дежньова. Перша карта затоки була складена в 1665 році Іваном Курбатовим.
В акваторії Анадирської затоки зустрічаються 19 видів ссавців, з яких 7 видів занесені до Червоної Книги РФ.
Тут мешкають великі популяції гренландських і сірих китів, лахтака, білухи, горбача, косатки, акіби, ларги, крилатки, а також білий ведмідь[1].
Риба: сайка, лососеві, камбала, бичок, корюшка, мойва, тріска.
Зустрічаються синій і полярний краб, кілька видів молюсків, асцидії[2].
На узбережжі і в акваторії Анадирської затоки виявлені запаси нафти і газу. Найбільшим є Західно-Озерне багатопластове газове родовище[3].
Примітки ред.
- ↑ Киты и тюлени Анадырского залива [Архівовано 17 січня 2010 у Wayback Machine.] — информационный бюллетень «Кайра-вестник» № 5, октябрь 2002 г.
- ↑ Н. И. МЫМРИН — Биоресурсы Анадырского залива и благополучие аборигенного населения Чукотского полуострова. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
- ↑ Полудеткина Елена Николаевна — Геохимические предпосылки нефтегазоносности Анадырского бассейна. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.