Аміакати

Аміакáти, Амміни (англ. ammines) — металічні координаційні сполуки, що містять як ліганди одну чи кілька молекул аміаку NH₃. Звідси походить систематична назва амміни (слід відрізняти від органічних сполук амінів).

Кулестержнева модель комплексу [Cu(NH₃)₄(H₂O)₂]²⁺

"Аммін" пишеться таким чином з історичних причин; на відміну від них, алкільні або арильні несучі ліганди пишуться одним "м". Майже всі іони металів зв'язують аміак як ліганд, але найпоширенішими прикладами комплексів амінів є Cr (III), Co (III), Ni (II), Cu (II), а також деякі метали платинової групи.

Амоніаковий атом N у них безпосередньо зв'язується з йоном металу. Відмінність від амінів полягає в тому, що амоніаковий азот в амінах безпосередньо зв'язується з атомом C.

Класифікація

• За зарядом частинки, до складу якої входить аміак: катіонні, аніонні, нейтральні (неелектроліти) — так само, як і комплексні сполуки в цілому.
• За кількістю молекул аміаку в координаційній сфері: моно-, ди-, три-, тетр-, пент- і гексамміни.

Специфічні властивості

Аммінам притаманна внутрисферна реакція утворення аміду шляхом відщеплення катіона гідрогену (протону) від молекули NH₃:

[PtCl(NH₃)₅]Cl₃ + NaOH = [PtCl(NH₃)₄(NH₂)]Cl₂ + NaCl + H₂O

Під дією кислот або води відбувається зворотний процес. Завдяки цьому амміни виявляють в водних розчинах певні кислотні властивості.

Хлорування аммінів може приводити до комплексів із лігандами NH₂Cl, NHCl₂, NCl^–
₂.

Добування

Амміни зазвичай добувають дією аміаку на водний розчин простої чи комплексної солі відповідного металу:

K₂[PtCl₄] + 2NH₃ = цис-[PtCl₂(NH₃)₂] + 2KCl

Також можливо приєднання газоподібного аміаку до солі за відсутності розчинника.

Застосування

Для синтезу координаційних сполук металів, якісного визначення ряду катіонів (приміром, Cu²⁺), як лікарські засоби. Деякі амміни є проміжними продуктами в процесі добування надчистих металів, металевих покрить та плівок.

Джерела

• Аммиакаты // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 277. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.