Амаду Діавара (фр. Amadou Diawara, нар. 17 липня 1997, Конакрі) — гвінейський футболіст, півзахисник бельгійського «Андерлехта» і національної збірної Гвінеї.

Ф
Амаду Діавара
Особисті дані
Народження 17 липня 1997(1997-07-17) (26 років)
  Конакрі, Гвінея
Зріст 183 см [1]
Вага 75 кг[1]
Громадянство  Гвінея
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бельгія «Андерлехт»
Номер 21
Юнацькі клуби
2013—2014 Італія «Віртус Чезена»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2015 Італія «Сан-Марино Кальчо» 15 (0)
2015–2016 Італія «Болонья» 34 (0)
2016–2019 Італія «Наполі» 49 (1)
2019–2022 Італія «Рома» 44 (2)
2022– Бельгія «Андерлехт» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2018– Гвінея Гвінея 26 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 вересня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 вересня 2022.

Ігрова кар'єра ред.

Народився 17 липня 1997 року в місті Конакрі[2]. З 10 років навчався в місцевій футбольній школі. Через кілька років його помітив скаут Роберто Візані, який привіз його до Італії. Тут він спочатку був зареєстрований за аматорський клуб «Віртус Чезена», а в 2014 році, після декількох переглядів, він був найнятий «Сан-Марино Кальчо»[3], клубом італійської Леги Про. 2 лютого 2015 року в поєдинку проти «Асколі» він дебютував на полі[4]. У сезоні 2014/15 році він провів 15 поєдинків за свій перший клуб і привернув увагу великих команд.

У липні 2015 року за 420 тисяч фунтів стерлінгів був куплений «Болоньєю»[5]. Також був інтерес до гравця з боку «Челсі»[6]. 22 серпня Амаду дебютував у Серії А у поєдинку проти «Лаціо», вийшовши на 83-й хвилині на заміну замість Лоренцо Крізетіга[7]. У сезоні 2015/16 з'явився на полі у 34 зустрічах.

По завершенні сезону з'явилася низка чуток про можливий трансфер гравця. Так, повідомлялося, що ним всерйоз цікавляться «Шальке 04» та «Ювентус»[8]. У червні 2016 року повідомлялося про серйозний інтерес до гравця з боку «Валенсії»[9]. 26 серпня 2016 року Амаду Діавара офіційно перейшов до італійського «Наполі». За три сезони відіграв за неаполітанську команду 49 матчів в національному чемпіонаті, забивши один гол.

1 липня 2019 року став гравцем столичної «Роми», яка викупила його трансфер за 21 мільйон євро і уклала з гвінейцем п'ятирічний контракт. Спочатку регулярно отримував ігровий час у новій команді, утім згодом деделі рідше з'являвся на полі, а протягом сезону 2021/22 взяв участь лише у 8 офіційних іграх, у тому числі чотирьох — на Кубок країни.

31 серпня 2022 року за 3 мільйони євро (плюс половину від суми наступного продажу) перейшов до бельгійського «Андерлехта».

Збірна ред.

Діавара народився в Гвінеї, але з 2014 року грає у футбол в Італії, і ініціював процес отримання італійського громадянства. Тренер італійської збірної Джамп'єро Вентура намагався залучити його до своєї команди[10].

Утім гравець зробив свій вибір на користь батьківщини і 2018 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гвінеї.

Був основним гравцем збірної на Кубку африканських націй 2019 року в Єгипті.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Станом на 4 вересня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Єврокубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15   «Сан-Марино Кальчо» ЛП (ІІІ) 15 0 КІ-ЛП 0 0 - - - - - - 15 0
2015–16   «Болонья» A 34 0 КІ 1 0 - - - - - - 35 0
2016–17   «Наполі» A 18 0 КІ 4 0 ЛЧ 6 0 - - - 28 0
2017–18 A 18 1 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 6+2 1+0 - - - 27 2
2018–19 A 13 0 КІ 2 0 ЛЧ+ЛЄ 0+4 0+0 - - - 19 0
Усього за «Наполі» 49 1 7 0 18 1 - - 74 2
2019–20   «Рома» A 22 1 КІ 2 0 ЛЄ 6 0 - - - 30 1
2020–21 A 18 1 КІ 0 0 ЛЄ 10 0 - - - 28 1
2021–22 A 4 0 КІ 0 0 ЛК 4 0 - - - 8 0
Усього за «Рому» 44 2 2 0 20 0 - - 66 2
серп. 2022–23   «Андерлехт» Д1 1 0 КБ 0 0 ЛК 0 0 - - - 1 0
Усього за кар'єру 143 3 10 0 36 1 0 0 189 4

Статистика виступів за збірну ред.

Станом на 4 вересня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Гвінея
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-10-2018 Конакрі Гвінея   2 – 0   Руанда Відбір до Кубка африканських націй 2019 -   65'
16-10-2018 Кігалі Руанда   1 – 1   Гвінея Відбір до Кубка африканських націй 2019 -
18-11-2018 Конакрі Гвінея   1 – 1   Кот-д'Івуар Відбір до Кубка африканських націй 2019 -
11-6-2019 Марракеш Гвінея   0 – 1   Бенін товариський матч -   87'
16-6-2019 Александрія Єгипет   3 – 1   Гвінея товариський матч -   87'
22-6-2019 Александрія Гвінея   2 – 2   Мадагаскар Кубок африканських націй 2019 - 1-й етап -
26-6-2019 Александрія Нігерія   1 – 0   Гвінея Кубок африканських націй 2019 - 1-й етап -
30-6-2019 Каїр Бурунді   0 – 2   Гвінея Кубок африканських націй 2019 - 1-й етап -
7-7-2019 Каїр Алжир   3 – 0   Гвінея Кубок африканських націй 2019 - 1/8 фіналу -
10-10-2020 Лоле Кабо-Верде   1 – 2   Гвінея товариський матч -
24-3-2021 Конакрі Гвінея   1 – 0   Малі Відбір до Кубка африканських націй 2021 -   71'
1-9-2021 Нуакшот Гвінея-Бісау   1 – 1   Гвінея Відбір до ЧС 2022 -   74'
6-10-2021 Марракеш Судан   1 – 1   Гвінея Відбір до ЧС 2022 -   46'
9-10-2021 Агадір Гвінея   2 – 2   Судан Відбір до ЧС 2022 -
12-10-2021 Рабат Гвінея   1 – 4   Марокко Відбір до ЧС 2022 -   85'
12-11-2021 Конакрі Гвінея   1 – 1   Гвінея-Бісау Відбір до ЧС 2022 -   82'
16-11-2021 Рабат Марокко   3 – 0   Гвінея Відбір до ЧС 2022 -
3-1-2022 Кігалі Руанда   3 – 0   Гвінея товариський матч -   68'
6-1-2022 Кігалі Руанда   0 – 2   Гвінея товариський матч -   46'
10-1-2022 Бафусам Гвінея   1 – 0   Малаві Кубок африканських націй 2021 - 1-й етап -
14-1-2022 Бафусам Сенегал   0 – 0   Гвінея Кубок африканських націй 2021 - 1-й етап -   49'   78'
24-1-2022 Бафусам Гвінея   0 – 1   Гамбія Кубок африканських націй 2021 - 1/8 фіналу - кап.
25-3-2022 Кортрейк ПАР   0 – 0   Гвінея товариський матч -
5-6-2022 Каїр Єгипет   1 – 0   Гвінея Відбір до Кубка африканських націй 2023 -   29'
9-6-2022 Конакрі Гвінея   1 – 0   Малаві Відбір до Кубка африканських націй 2023 -
Усього Матчів 26 Голів 0

Стиль гри ред.

Являє собою класичного опорного півзахисника[11], легкого в бігу і чіпкого у відборі[12][13] . Найбільших порівнянь удостоюється з Яя Туре[14]. Також гравця порівнюють з Клодом Макелеле і Дідьє Зокора[15][16].

Титули і досягнення ред.

«Рома»: 2021–22

Примітки ред.

  1. а б Amadou Diawara.
  2. 21 Amadou DIAWARA - Centrocampista. Bologna. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.[недоступне посилання]
  3. 1000cuorirossoblu.it (ред.). Mondo Primavera – Alla scoperta di Amadou Diawara.
  4. San-Marino Calcio - Ascoli Calcio(англ.). — soccerway.com. Перевірено 25 червня 2016.
  5. Newman, Blair. Amadou Diawara: Bologna's fresh-faced enforcer wanted by Chelsea. FourFourTwo. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
  6. Amadou Diawara: Bologna's fresh-faced enforcer wanted by Chelsea(англ.). — fourfourtwo.com. Перевірено 25 червня 2016.
  7. Lazio Roma - Bologna FC(англ.). — soccerway.com. Перевірено 25 червня 2016.
  8. "El Schalke 04 ha ofrecido 13 M€ y la Juventus lo sigue"(італ.). — fichajes.com. Перевірено 25 червня 2016.
  9. Валенсія» може заплатити «Болоньї» 15 млн євро за Діавара(рос.). — sports.ru. Перевірено 25 червня 2016.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 6 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Amadou Diawara - Profilo giocatore - Transfermarkt. www.transfermarkt.it. Процитовано 26 gennaio 2016.
  12. Profilo - Amadou Diawara, muscoli e talento per il Bologna di Donadoni - Goal.com. 22 грудня 2015. Процитовано Goal.com.
  13. Juve, 10 milioni per Diawara. Процитовано Calciomercato.com.
  14. Serie A, Bologna- Diawara:sogno di diventare come Yaya Toure'. - Calcio Gazzetta. Calcio Gazzetta. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 26 gennaio 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  15. Serie A, Bologna - Diawara:sogno di diventare come Yaya Toure'. - Calcio Gazzetta(італ.). — calciogazzetta.it. Перевірено 25 червня 2016.
  16. Il filo di Napoli-Roma: Amadou Diawara. Процитовано 29 жовтня 2016.

Посилання ред.