Альфа-нуклід — нуклід, який складається з цілого числа альфа-частинок. Альфа-нукліди мають однакову парну кількість протонів і нейтронів. Вони важливі для зоряного нуклеосинтезу, оскільки умови всередині зір сприяють синтезу альфа-частинок у важчі ядра[1][2]. Стабільні альфа-нукліди та стабільні продукти розпаду радіоактивних альфа-нуклідів є одними з найпоширеніших металів у Всесвіті.

Альфа-нуклідами також іноді скорочено називають альфа-радіонукліди, тобто ті радіоактивні ізотопи, які піддаються альфа-розпаду і, таким чином, випускають альфа-частинки[3].

Список альфа-нуклідів ред.

Кількість α-частинок Нуклід Стабільність Розпад Період напіврозпаду[4] Пробукти розпаду (жирним стабільні) Енергія α-розпаду[5]
1 4He Стабільний
2 8Be Радіоактивний α 8.19(37)×10−17 с 4He +0.09184MeV
3 12C Стабільний -7.36659MeV
4 16O Стабільний -7.16192MeV
5 20Ne Стабільний -4.72985MeV
6 24Mg Стабільний -9.31656MeV
7 28Si Стабільний -9.98414MeV
8 32S Стабільний -6.94766MeV
9 36Ar Спостережно стабільний -6.64092MeV
10 40Ca Спостережно стабільний -7.03978MeV
11 44Ti Радіоактивний EC 60.0(11) р 44Sc → 44Ca -5.1271MeV
12 48Cr Радіоактивний β+ 21.56(3) год 48V → 48Ti -7.698MeV
13 52Fe Радіоактивний β+ 8.275(8) год 52Mn → 52Cr -7.936MeV
14 56Ni Радіоактивний β+ 6.075(10) д 56Co → 56Fe -8.0005MeV
15 60Zn Радіоактивний β+ 2.38(5) хв 60Cu → 60Ni -2.6917MeV
16 64Ge Радіоактивний β+ 63.7(25) с 64Ga → 64Zn -2.566MeV
17 68Se Радіоактивний β+ 35.5(7) с 68As → … → 68Zn -2.299MeV
18 72Kr Радіоактивний β+ 17.16(18) с 72Br → … → 72Ge -2.176MeV
19 76Sr Радіоактивний β+ 7.89(7) с 76Rb → … → 76Se -2.73MeV
20 80Zr Радіоактивний β+ 4.6(6) с 80Y → … → 80Kr
21 84Mo Радіоактивний β+ 3.8(9) мс 84Nb → … → 84Sr
22 88Ru Радіоактивний β+ 1.3(3) с 88Tc → … → 88Sr
23 92Pd Радіоактивний β+ 1.1(3) с 92Rh → … → 92Mo
24 96Cd Радіоактивний β+ ~1 с 96Ag → … → 96Ru
25 100Sn Радіоактивний β+ 1.1(4) с 100In → … → 100Ru
26 104Te Радіоактивний α <18 нс 100Sn → … → 100Ru +5.10MeV
27 108Xe Радіоактивний α 58+106−28 мкс 104Te → 100Sn → … → 100Ru +4.57MeV

Станом на 2018 рік, найважчим відомим альфа-нуклідом є ксенон-108[6].

Примітки ред.

  1. Appenzeller, ред. (1998). Astrophysics Library (вид. 3rd). New York: Springer.
  2. Carroll, Bradley W. & Ostlie, Dale A. (2007). An Introduction to Modern Stellar Astrophysics. Addison Wesley, San Francisco. ISBN 978-0-8053-0348-3.
  3. John Avison (November 2014). The World of Physics. Nelson Thornes. с. 397–. ISBN 978-0-17-438733-6.
  4. Audi, G.; Kondev, F. G.; Wang, M.; Huang, W. J.; Naimi, S. The NUBASE2016 evaluation of nuclear properties // Chinese Physics C. — 2017. — Vol. 41, iss. 3. — P. 030001. — Bibcode:2017ChPhC..41c0001A. — DOI:10.1088/1674-1137/41/3/030001.
  5. Wang, Meng; Huang, W.J.; Kondev, F.G.; Audi, G.; Naimi, S. The AME 2020 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references // Chinese Physics C. — 2021. — Т. 45, вип. 3. — С. 030003. — DOI:10.1088/1674-1137/abddaf.
  6. Auranen, K. та ін. (2018). Superallowed α decay to doubly magic 100Sn (PDF). Physical Review Letters. 121 (18): 182501. doi:10.1103/PhysRevLett.121.182501. PMID 30444390.