Альбрехт II (маркграф Бранденбургу)

Альбрехт II Бранденбурзький (нім. Albrecht II von Brandenburg; бл. 1177 — 25 лютого 1220) — 4-й маркграф Бранденбургу у 12051220 роках.

Альбрехт II
AlbrechtII Siegesallee.JPG
Народився 1171[1]
Помер 25 лютого 1220[1]
Країна Німеччина
Національність німці
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Титул маркграф Бранденбургу
Термін 1205—1220 роки
Попередник Отто II
Наступник Йоган I
Отто III
Рід Асканії
Батько Отто I
Мати Adelheidd
Брати, сестри Отто II
У шлюбі з Матильда з Гройча
Діти Йоган I, Отто III, Матильда Брандербурзька, Elisabeth of Brandenburg, Landgravine of Thuringiad і Jutta von Brandenburgd[2]

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Асканіїв. Молодший син Отто I, маркграфа Бранденбургу, та Ади Голландської. Народився близько 1177 року.

1184 року після смерті батька Альбрехт отримав титул графа Арнебурга в Альтмарці. Втім невдовзі на його володіння висунув претензії його старшій брат маркграф Отто II. З невідомих причин графа Альбрехта у 1194 році на деякий час було запроторено під варту, де перебував 11 діб.

У 1189—1192 роках брав участь у Третьому хрестовому поході. У 1198 році був присутній на установчих зборах Тевтонського ордена в Акрі.

У конфлікті 1200—1203 років між претендентами на імператорський трон — Гогенштауфенами і Вельфами — Альбрехт спочатку підтримував короля Філіпа I Гогенштауфена.

У 1205 році після смерті Отто II, який не мав спадкоємців, Альбрехт став новим маркграф Бранденбургу. Того ж року оженився на доньці графа Гройча.

1208 року після вбивства Філіппа I Альбрехт II перейшов на бік Вельфов після того, як імператор Отто IV пообіцяв йому підтримку в захисті Бранденбурзької марки від датчан. У 1212 році за допомогою імператора відбив напади данських військ.

В цей час Альбрехт II час від часу брав участь у конфлікті з Альбрехтом I фон Кефернбургом, архієпископом Магдебурга. Альбрехта II вдалося остаточно закріпити Тельтів, Прігніц і частину Уккермарк за Бранденбургом, але при цьому він втратив вплив на Померанію.

Помер Альбрехт II у 1220 році. Після нього владу успадкували Йоган I та Отто III при регентстві архієпископа Магдебургу.

РодинаРедагувати

Дружина — Матильда, донька Конрада II Веттіна, графа Гройча.

Діти:

  • Йоган (бл.1213—1266), маркграф у 1220—1266 роках
  • Отто (1215—1267), маркграф у 1220—1267 роках
  • Матильда (д/н—1261), дружина Отто I, герцога Брауншвейг-Люнебург
  • Елізавета (1207—1231), дружина Генріха, ландграфа Тюрингії.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Helmut Assing: Brandenburg, Anhalt und Thüringen im Mittelalter. Askanier und Ludowinger beim Aufbau fürstlicher Territorialherrschaften. Böhlau Verlag, Köln 1997. ISBN 3-412-02497-X
  • Helmut Assing: Die frühen Askanier und ihre Frauen, Bernburg, 2002
  • Jörg Rogge: Die Wettiner, Thorbecke Verlag, Stuttgart, 2005, ISBN 3-7995-0151-7