Альберт Фрідріх Бернер
Альберт Фрідріх Бернер — німецький криміналіст, представник гегельянського напряму в науці кримінального права. Від 1848 року Бернер був професором кримінального права Берлінського університету.
| Альберт Фрідріх Бернер | |
|---|---|
| нім. Albert Friedrich Berner | |
| Народився | 30 листопада 1818[1] Штрасбург, Uecker-Randowd, Мекленбург-Передня Померанія, НДР |
| Помер | 13 січня 1907[1] (88 років) Берлін, Німецька імперія |
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | правник, викладач університету |
| Alma mater | HU Berlin |
| Заклад | HU Berlin |
А. Ф. Бернеру належить значна кількість праць у галузі кримінального права.
Декілька праць Бернера було перекладено російською мовою. На концепції Бернера був оснований перший у Російській імперії підручник з кримінального права В. Д. Спасовича (1864).
Цікаво, що перекладач підручника кримінального права Бернера російською мовою Микола Адріанович Неклюдов (математик за освітою) упорядкував переклад настільки обширними доповненнями та примітками, що переклад підручника стали називати підручником Неклюдова доповненого Бернером (А. Ф. Коні[2] [3]). Неклюдов відразу по цьому зайняв поважне місце серед російських вчених-криміналістів (А. Ф. Коні[2]).
Праці
ред.- Праці А. Ф. Бернера на сайті Archive.org
- Albert Friedrich Berner. Lehrbuch des Deutschen Strafrechts, 1. Aufl., — Leipzig, 1857. [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Бернер А. Ф. Учебник уголовного права. Части общая и особенная / С примечаниями, приложениями и дополнениями по истории русского права и законодательству положительному магистра уголовного права Н. Неклюдова; Пер. и изд. Н. Неклюдова. В 2 т. Т. 1. — СПб.: Типография Н. Тиблена и комп., 1865. — 941 с. (сканкопія підручника ТУТ [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.])
- Бернер А. Ф. О смертной казни / А.Ф. Бернер; пер. О. А. Филиппов. – СПб.: Типография Ф. Стелловского, 1865. – 96 с.
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116102500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Кони А.Ф. Собрание сочинений в восьми томах. Том 1. Из записок судебного деятеля. Мировые судьи. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
- ↑ Дорская А. А. Качества правоприменителя в представлении «отцов» судебной реформы 1864 г. // Качества правоприменителя: материалы межвузовского научно-практического семинара / Под общ. ред. Е. Е. Амплеевой, И. Л. Честнова. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский юридический институт (филиал) Академии Генеральной прокуратуры Российской Федерации, 2017. — 84 с. — С. 54 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
Література та Посилання
ред.Література
ред.- Бернер, Альберт-Фридрих / ЭСБЕ.
- Голобокова О. В. А.-Ф. Бернер: путь в науку // Актуальные проблемы российского права. – 2009. – № 1. — С. 23 – 29.