Альбертус Піктор (швед. Albertus Pictor; нар. 1440 або 1450 — пом. 1507 або 1509), справжнє ім'я Альберт Імменгусен (швед. Albertus Immenhusen) — шведський художник часів пізнього Середньовіччя.

Альбертус Піктор
швед. Albertus Pictor
Народження1440 або 1450
Імменхаузен
Смерть1507 або 1509
 Стокгольм
КраїнаШвеція
Жанрфреска
Діяльністьхудожник
Роки творчості1473[1]1509[1]
Відомі учніVätömålarend

CMNS: Альбертус Піктор у Вікісховищі

Біографія

ред.

Про життя Альбертуса Піктора збереглося мало відомостей. Він був родом з германського гессенського міста Імменхаузен. У шведських історичних документах уперше згадується в 1465 році, коли став жителем міста Арбуга. Через вісім років він переїхав у Стокгольм, де одружився з вдовою місцевого художника. Альбертус став власником художньої майстерні. Альбертус був не лише художником, але також органістом, ткачом і майстром з виготовлення гобеленів. У період з 1479 по 1508 роки його ім'я згадується в документах у різних цивільних справах десять разів. У 1507 році він важко захворів і був прикутий до ліжка. У Швеції роком його смерті заведено вважати 1509, коли його ім'я остаточно перестало згадуватися. Його дружина дожила як мінімум до 1522 року.

Палітра художника

ред.

Шведський художник часів пізнього Середньовіччя відомий настінними фресками для церков центральної і південної Швеції (Уппланд, Вестманланд, Седерманланд). Загальна кількість настінних розписів Альбертуса невідома. Йому приписують розпис 37 церков, що збереглися у Швеції. Так в невеликому місті Бромма, яке знаходиться за кілька кілометрів від Стокгольма у церкві в 1480-х рр. Альбертус Піктор з учнями прикрасили стіни фресками. Було створено понад сорок настінних розписів, які були відновлені в 1905—1906 рр. Фахівці вважають, що в церкві Херкеберга містяться най­кращі творіння Альбер­туса Пікто­ра. Вони створені за темами Старого та Но­вого Завітів і мають вигляд коміксів для бідних та негра­мот­них людей. Фрес­ки дуже доб­ре збе­рег­лися, адже не були покриті ні побіл­кою, ні фар­бою. Яс­к­раві біблійні образи перемежовуються зі світськими мотивами. Наприклад, «Ко­лесо фор­туни» — фреска, в якій де­мони, уявні тва­рини й звірі «роз­кидані» по всьому храму.

Твори

ред.

Найбільш відомі розписи його передбачуваного авторства: «Танцюючі селяни» і «Смерть, що грає в шахи».

  • Фреска «Смерть, що грає в шахи» з церкви Тебю є одним з джерел сюжету знаменитої сцени у фільмі Інгмара Бергмана «Сьома печатка», в якому Антоніус Блок веде гру зі Смертю. Сам художник у виконанні Гуннара Ульсона також є одним з героїв фільму: він розмовляє зі зброєносцем Блоку під час роботи над стінним розписом церкви.
  • 1480 — «Танцюючі селяни» (церква Херкеберга в Упсалі)

Посилання

ред.

Джерела

ред.
  1. а б RKDartists