Відкрити головне меню

Альбертус Піктор (швед. Albertus Pictor; нар. 1440 або 1450 — пом. 1507 або 1509), справжнє ім'я Альберт Імменгусен (швед. Albertus Immenhusen) — шведський художник часів пізнього Середньовіччя.

Альбертус Піктор
швед. Albertus Pictor
Albertus Pictor selfportrait cropped.jpg
Народження 1440 або 1450
Імменхаузен
Смерть 1507 або 1509
  Стокгольм
Громадянство Швеція
Жанр фреска
Діяльність художник

Альбертус Піктор у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Про життя Альбертуса Піктора збереглося мало відомостей. Він був родом з германського гессенського міста Імменхаузен. У шведських історичних документах уперше згадується в 1465 році, коли став жителем міста Арбуга. Через вісім років він переїхав у Стокгольм, де одружився на вдові місцевого художника. Альбертус став власником художньої майстерні. Альбертус був не лише художником, але також органістом, ткачом і майстром з виготовлення гобеленів. У період з 1479 по 1508 роки його ім'я згадується в документах у різних цивільних справах десять разів. У 1507 році він важко захворів і був прикутий до ліжка. У Швеції роком його смерті прийнято вважати 1509, коли його ім'я остаточно перестало згадуватися. Його дружина дожила як мінімум до 1522 року.

Палітра художникаРедагувати

Шведський художник часів пізнього Середньовіччя відомий настінними фресками для церков центральної і південної Швеції (Уппланд, Вестманланд, Седерманланд). Загальна кількість настінних розписів Альбертуса невідома. Йому приписують розпис 37 церков, що збереглися в Швеції. Так в невеликому місті Бромма, яке знаходиться за кілька кілометрів від Стокгольма у церкві в 1480-х рр. Альбертус Піктор з учнями прикрасили стіни фресками. Було створено більше сорока настінних розписів, які були відновлені в 1905—1906 рр. Фахівці вва­жають, що в церкві Херкебер­га містяться най­кращі творіння Альбер­туса Пікто­ра. Вони створені за темами Старого та Но­вого Завітів і мають вигляд коміксів для бідних та негра­мот­них людей. Фрес­ки дуже доб­ре збе­рег­лися, адже не були покриті ні побіл­кою, ні фар­бою. Яс­к­раві біблійні образи перемежовуються із світсь­кими мотивами. Наприклад, «Ко­лесо фор­туни» — фреска, в якій де­мони, уявні тва­рини і звірі «роз­кидані» по всьому храму.

ТвориРедагувати

Найбільш відомі розписи його передбачуваного авторства: «Танцюючі селяни» і «Смерть, що грає в шахи».

  • Фреска «Смерть, що грає в шахи» з церкви Тебю є одним з джерел сюжету знаменитої сцени у фільмі Інгмара Бергмана «Сьома печатка», в якому Антоніус Блок веде гру зі Смертю. Сам художник у виконанні Гуннара Ульсона також є одним з героїв фільму: він розмовляє зі зброєносцем Блоку під час роботи над стінним розписом церкви.
  • 1480 — «Танцюючі селяни» (церква Херкеберга в Упсалі)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати