Альберто Акоста

Альберто Акоста (ісп. Alberto Acosta, нар. 23 серпня 1966, Аросена) — колишній аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Один із найкращих бомбардирів в історії аргентинського футболу, у складі збірної — володар Кубка Короля Фахда і Кубка Америки.

Альберто Акоста
Особисті дані
Повне ім'я	Альберто Федеріко Акоста
Народження	23 серпня 1966(1966-08-23) (57 років)
	Arocenad, Санта-Фе, Аргентина
Зріст	177 см
Вага	75 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1984-1986	«9 липня» (Аросена)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986–1988 «Уніон» 71 (15) 1988–1990 «Сан-Лоренсо» 64 (34) 1990–1991 «Тулуза» 38 (6) 1991–1993 «Сан-Лоренсо» 41 (19) 1993–1994 «Бока Хуніорс» 34 (10) 1994–1995 «Універсідад Католіка» 45 (43) 1995–1996 «Йокогама Ф. Марінос» 21 (10) 1996–1997 «Універсідад Католіка» 25 (12) 1997–1998 «Сан-Лоренсо» 32 (17) 1998–2001 «Спортінг» 78 (39) 2001–2003 «Сан-Лоренсо» 77 (32)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1992–1995 Аргентина 19 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився 23 серпня 1966 року в містечку Аросена. Вихованець футбольної школи клубу «9 липня» з рідного міста.

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за команду «Уніон» з Санта-Фе, в якій провів два сезони, взявши участь у 71 матчі чемпіонату.

1988 року Альберто перейшов у «Сан-Лоренсо», де, незважаючи на відсутність основних трофеїв, сформував з Нестором Горосіто одну з найкращих зв'язок форвардів в Аргентині на той час. У 1990 році Акоста відправився у французьку «Тулузу», але наступного року повернувся в «Сан-Лоренсо». В цілому він зіграв 105 матчів за «синьо-гранатових» і забив 53 голів, ставши найкращим бомбардиром аргентинської Апертури 1992 року з 12 голами.

У 1993—1994 роках Акоста виступав за «Боку Хуніорс», після чого став гравцем чилійського клубу «Універсідад Католіка», де відродився великий дует з Горосіто і обидва були ключовими гравцями «Католіки» в сезонах 1994 і 1995 років, ставши одними з кумирів всіх часів для любителів «Крусадос». Команда посіла перше місце і виграла міжнародний клубний трофей, Міжамериканський кубок 1994 року, а також Кубок Чилі 1995 року, крім того, команда успішно кваліфікувалася на Кубок Лібертадорес у 1994 і 1995 році. Причому Акоста став найкращим бомбардиром чемпіонату Чилі з 33 голами (1994) та Кубка Чилі з 10 голами (1995), за що був названий гравцем року в Чилії (1994).

На початку 1996 року Горосіто і Альберто Акоста переїхали до Японії, щоб грати в «Йокогама Ф. Марінос», але Акоста по завершенні сезону повернувся в «Універсідад Католіка», з яким став чемпіоном Чилі 1997 року.

У 1997—1998 роках знову виступав за «Сан-Лоренсо». Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу португальського «Спортінга», до складу якого приєднався 1998 року. Відіграв за лісабонський клуб наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Спортінга», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,5 голу за гру першості, допомігши лісабонцям у сезоні 1999/00 виграти чемпіонат Португалії, а в травні 2001 року забив єдиний гол у матчі на Суперкубок Португалії проти «Порту», принісши трофей своїй команді.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Сан-Лоренсо», куди вчетверте за кар'єру повернувся 2001 року і захищав кольори команди до припинення виступів на професійному рівні у 2003 році, вигравши до того з командою Кубок Мекосур та Південноамериканський кубок.

Виступи за збірну

1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Короля Фахда 1992 року у Саудівській Аравії, де зіграв в обох матчах збірної і здобув титул переможця турніру.

Наступного року взяв участь у розіграші Кубка Америки 1993 року в Еквадорі, здобувши того року титул континентального чемпіона. На турнірі Акоста виходив в п'яти матчах: з Болівією, Колумбією, Бразилією, знову Колумбією і в фіналі з Мексикою, причому Акоста реалізував післяматчеві пенальті у чвертьфіналі і півфіналі, які допомагали аргентинцям проходити у наступний етап.

На розіграші Кубка Америки 1995 року в Уругваї Альберто з'явився в іграх з Болівією, США і Бразилією, але Аргентина вилетіла вже на стадії чвертьфіналу.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 19 матчів, забивши 2 голи.

Титули і досягнення

Національні

• Чемпіон Чилі (1):

«Універсідад Католіка»: 1997 (Апертура)

• Чемпіон Португалії (1):

«Спортінга»: 1999–00

• Володар Кубка Чилі (1):

«Універсідад Католіка»: 1995

• Володар Суперкубка Португалії (1):

«Спортінга»: 2000

Міжнародні

• Володар Міжамериканського кубка (1):

«Універсідад Католіка»: 1994

• Володар Кубка Меркосур (1):

«Сан-Лоренсо»: 2001

• Володар Південноамериканського кубка (1):

«Сан-Лоренсо»: 2002

Збірна

• Володар Кубка Короля Фахда (1):

Аргентина: 1992

• Володар Кубка Америки (1):

Аргентина: 1993

• Володар Кубка Артеміо Франкі (1):

Аргентина: 1993

Особисті

• Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: Апертура 1992 (12 голів)
• Найкращий бомбардир чемпіонату Чилі: 1994 (33 голи)
• Футболіст року в Чилі: 1994
• Найкращий бомбардир Кубка Чилі: 1995 (10 голів)
• Найкращий бомбардир Кубка Лібертадорес: 1997 (11 голів)
• Найкращий бомбардир Кубка Португалії: 2000–01 (5 голів)

Посилання

• Альберто Акоста на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Альберто Акоста на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)