Вікіпедія

Алимов Євген Олександрович

український актор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алимов.

Євге́н Олекса́ндрович Али́мов (нар. 1 червня 1979(19790601), м. Харків, УРСР) — український актор театру.[1]

Євген Олександрович Алимов
Народився 1 червня 1979(1979-06-01) (44 роки)
м. Харків
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Діяльність актор театру
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Харківський академічний драматичний театр
Роки діяльності 2005 – і дотепер

Життєпис ред.

У 2005 році закінчив театральний факультет Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського де у майстерні Анатолія Яковича Літка здобув освіту актора драматичного театру та кіно. Одразу по закінченню вишу, вирушив до Донецька. Там молодого артиста було зараховано до складу трупи Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру. У 2007 році Євген повернутися до рідного міста аби служити у трупі Харківського академічного драматичного театру під керівництвом А.С.Барсегяна. Згодом отримав пропозицію працювати в авторському театрі «Може бути».[2] Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році залишився у Харкові підтримувати мистецький фронт України.[3]

Акторські роботи у театрі ред.

Харківський академічний драматичний театр

  • Жевакін – М.В.Гоголь «Одруження»[4]
  • Фока – М.А.Булгаков «Майстер і Маргарита»[5]
  • Сержант Морріс – Д. Пристли «Аморальна Комедія»[6]
  • Мужик – Г.Горін «Поминальна молитва»[7]
  • Бентлі – С.Моем «Віддана дружина»[8]
  • Жорж – М. Фермо «Двері хлопають»[9]
  • Блазень Лакоста – Г.Горін «Блазень Балакірєв, або Придворна комедія»[10]
  • Флендер Шелдок – А.Аркадин-Школьник «Глядачам дивитися заборонено»[11]
  • Гурмижский – А.Н.Островський «Садиба «пеньки»[12]
  • Му де Звон – Э.Э.Шмитт «Фредерік, або Бульвар Злочину»[13]
  • Педрилло – Г. Горін «Блазень Балакірєв, або Придворна комедія» [14]
  • Отець Августін – Р.Шеридан «Дуенья»
  • Яков – А.П.Чехов «Чайка»
  • Перший чоловік – В.Мережко «Я – жінка»
  • Геккерен – «Пушкин.племя» реж. А.Середин[15][16]
  • Сержант Морріс – Д.Прістлі «Аморальна комедія» реж. А.Вецнер[17]
  • Хассе – Еріх Марія Ремарк «Три товариши»[18]
  • Вершинін – А.П.Чехов «Три сестри»[19][20]
  • Білий головнокомандувач – М.Булгаков «Біг»[21][22]
  • Хові Ньюсом – Т.Уайлдер «Наше Містечко»[23][24]

Авторський театр «Може бути»

  • 2021 «Проект «Дружина» — авторська трагікомедія на дві дії. Режисери – Роман Жиров, Сергій Аксьонов[25][26][27]

Примітки ред.

  1. ↑ Алымов Евгений. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  2. ↑ АЛИМОВ ЄВГЕНІЙ | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. ↑ Актори | ХАРКІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР. web.archive.org. 2 червня 2023. Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 21 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. ↑ Женитьба. rusdrama.kh.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  5. ↑ Мастер и Маргарита. rusdrama.kh.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  6. ↑ АМОРАЛЬНАЯ КОМЕДИЯ. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  7. ↑ Поминальная молитва. rusdrama.kh.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  8. ↑ Верная жена. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  9. ↑ Двери хлопают. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  10. ↑ Шут Балакирев, или Придворная комедия. rusdrama.kh.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  11. ↑ ПУБЛИКЕ СМОТРЕТЬ ЗАПРЕЩАЕТСЯ. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  12. ↑ Усадьба "ПЕНЬКИ". rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  13. ↑ Фредерик, или Бульвар Преступлений. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  14. ↑ Шут Балакирев, или Придворная комедия. rusdrama.kh.ua. Процитовано 20 січня 2024.
  15. ↑ БДСМ и ритуальные маски: в театре Пушкина представят взрослую премьеру. kh.vgorode.ua (рос.). Процитовано 23 січня 2024.
  16. ↑ Бунт хрупких против грубых: В Театре Пушкина показали новый спектакль «Пушкин. Племя». Размышления Большого Города Харьков (укр.). 16 травня 2018. Процитовано 23 січня 2024.
  17. ↑ АМОРАЛЬНА КОМЕДІЯ | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  18. ↑ ТРИ ТОВАРИШІ | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  19. ↑ ТРИ СЕСТРИ | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  20. ↑ Они рискнули. Харьковчане оригинально заставили себя услышать (фото, видео). gx.net.ua (укр.). 18 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2024.
  21. ↑ БІГ | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  22. ↑ В центре Харькова воплотились в реальность сны известного киевлянина (фото, видео). gx.net.ua (укр.). 25 листопада 2020. Процитовано 23 січня 2024.
  23. ↑ НАШЕ МІСТЕЧКО | Театр Пушкіна. web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  24. ↑ В Театре Пушкина выходит новый спектакль «Наш городок» – Новости Весь Харьков. Городской Портал Весь Харьков (англ.). 15 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2024.
  25. ↑ Проект жена. Трейлер. (укр.), процитовано 21 січня 2024
  26. ↑ ,, Проект ,, Жена", спектакль театра ,, Может быть".Сцена приёма на работу.ТКЦ, Харьков, 26.12.2020 (укр.), процитовано 21 січня 2024
  27. ↑ Мираж нашего времени. LB.ua. 18 березня 2019. Процитовано 20 січня 2024.

Посилання ред.

  • Євген Алимов на сайті Харківського Державного академічного драматичного театру.
  Це незавершена стаття про українського актора чи акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алимов_Євген_Олександрович&oldid=42153691