Алгоритми Монте-Карло — це рандомізовані алгоритми, які дають неправильний результат із нетривіально обмеженою верхньою ймовірністю. Однак вони часто більш ефективні порівняно з детермінованими алгоритмами. Однак, повторюючи алгоритм з незалежними випадковими числами, ймовірність помилок можна зменшити (збільшення ймовірності, докладніше в статті увипадковлений алгоритм). На відміну від алгоритмів Монте-Карло, алгоритми Лас-Вегаса дозволяють обчислювати лише правильні рішення.

Алгоритм Монте-Карло
Названо на честь Монте-Карло
Протилежне Лас-Вегас

Алгоритми Монте-Карло служать основою для моделювання за методом Монте-Карло.

Двома прикладами таких алгоритмів є алгоритм Каргера-Штейна [1] і алгоритм Монте-Карло для мінімального набору дуг зворотного зв'язку [2].

Література ред.

  • Motwani, Rajeev; Raghavan, Prabhakar (1995). Randomized Algorithms. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-47465-5.
  • Cormen, Thomas H.; Leiserson, Charles E.; Rivest, Ronald L.; Stein, Clifford (2001). Ch 5. Probabilistic Analysis and Randomized Algorithms. Introduction to Algorithms (вид. 2nd). Boston: MIT Press and McGraw-Hill. ISBN 0-262-53196-8.
  • Berman, Kenneth A.; Paul, Jerome L. (2005). Ch 24. Probabilistic and Randomized Algorithms. Algorithms: Sequential, Parallel, and Distributed. Boston: Course Technology. ISBN 0-534-42057-5.

Примітки ред.

  1. Karger, David R.; Stein, Clifford (July 1996). A New Approach to the Minimum Cut Problem. J. ACM. 43 (4): 601—640. doi:10.1145/234533.234534. ISSN 0004-5411. S2CID 5385337.
  2. Kudelić, Robert (1 квітня 2016). Monte-Carlo randomized algorithm for minimal feedback arc set problem. Applied Soft Computing. 41: 235—246. doi:10.1016/j.asoc.2015.12.018.