Ала́гва (ваалагва, екзонім суахілі васі / Wasi, ваасі, асі) — відносно невеликий кушитський народ у Танзанії.

Алагва
Alagwa, суах. Waalagwa
Кількість бл. 50 тис. чол. (2010-ті)
Ареал Танзанія Танзанія
Близькі до: Бурунгі, Горова, Іраку, кушитські народи
Мова кіалагва
Релігія мусульмани, традиційна релігія

Територія проживання, чисельність, мова та релігіяРедагувати

Алагва належать до невеликого кластеру народностей Танзанії, відомих як південні кушити. Проживають у центрі країни, адміністративно це район Кондоа регіону Додоми.

Існує різна статистика щодо чисельності людей алагва — так, станом на 2009 рік її визначають у 53 тисячі осіб[1], інші джерела стверджують, що алагва практично на цей же період (2008) є однією з найменших етногруп чисельністю в 30 тисяч осіб[2]. Частково алагва перемішані з сандаве.

Розмовляють мовою кіалагва (часі) південної підгрупи кушитської групи афразійської мовної родини, буквально новостворена (використовується з 2014 року) писемність на латинській графічній основі. Лексично мова дуже близька до мови кібурунге, а граматично — до мови іраку. Діалекти невідомі. Також вживають мову суахілі й лангі (мова народу ірангі). Крім суахілі через поширену серед алагва ісламську освіту знаються на арабській[1].

За релігією серед людей алагва переважно мусульмани, зберігаються залишки традиційних вірувань.

З етнічної історіїРедагувати

Як і решта кушитів, алагва виводять своє походження з півночі.

Алагва тісно споріднені з народом бурунгі. Первинно алагва з бурунгі складали один етнос і займали єдину етнічну територію. Коли на ці землі прибули банту ірангі, вони вклинились у цю етнічну спільноту й розділили її на 2 групи — північно-західну, що з часом стала народом алагва, і, відповідно, південно-східну (бурунгі)[3].

Іслам серед алагва, на відміну від бурунгі, поширився й став панівною релігією, ще в до- й колоніальний період. Незначна християнська громада в алагва почала формуватись лише у 1950-х роках[3].

За незалежності Танзанії (з 1960-х років) в поселеннях алагва з'явились загальнодержавні медичні пункти й школи, причому сільська громада вважається відповідальною за утримання приміщень і присадибних ділянок цих закладів у належному стані[3].

Економіка та культураРедагувати

Алагва — фермери, основними культурами яких є кукурудза та просо. Рілля розташована відносно близько до садиб і сіл. Сільськогосподарський календар підпорядковується дощовому сезону, відповідно обробка землі починається в грудні й триває зазвичай до травня. Також люди алагва тримають худобу — як велику рогату, так і кіз і курей[3].

Попри наявність медпунктів в окремих поселеннях, у алагва залишаються традиційні знахарі, що користуються в суспільстві незмінною шаною[3].

Будинки алагва зроблені з обпаленої цегли, і в кожному селі принаймні одна спільна піч для обпалення цегли. В кожній хатині є велика кімната з високою стелею, що служить для приготування їжі, одночасно їдальнею й приймальнею для гостей. Менші покої, за центральною кімнатою, для спання. Покрівля хатин або з цинку (баті/ bati), або з трави (трав'яні стріхи дуже виділяються висотою). Обійстя часто обгороджені високим і міцним тином з трави, гілок і палок. Подвір'я обійсть охайні й ретельно підметені[3].

Основу раціону алагва складають страви (каші) з кукурудзи й проса[3].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Alagwa. A language of Tanzania (англ.)
  2. Алагва [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] у Tanzania: The Land, Its People and Contemporary Life by David Lawrence: New Africa Press, 2009, 230 p. — P. 97 (англ.)
  3. а б в г д е ж Алагва на www.thetask.net [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела, посилання та літератураРедагувати