Акцептор (хімія)
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Акцептор (англ. acceptor):
- 1. Молекулярна частинка (інколи — група чи атом), до якої приєднується елементарна частинка (електрон чи протон).
- 2. У хімічній кінетиці — один з реагентів спряженої реакції. Речовина, що вступає в реакцію з актором лише в присутності індуктора.
- 3. У хімії напівпровідників — елемент (напр., B, Ga, In), що використовується як допант для утворення зони р-типу. Атом акцептора має лише три електрони на зовнішній оболонці, а Si — чотири, тому він забирає у Si вільні електрони, збільшуючи опір і тим самим ізоляційні властивості зони.
- 4. Саможертовний акцептор — молекулярна частинка, що діє як акцептор електрона у процесі фотоіндукованого електронного переходу і не зберігається в наступних оксидаційних процесах, а руйнується в незворотних хімічних перетвореннях.
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Акцептор (хімія) — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |