Аксуська ТЕС
Аксуська ТЕС — теплова електростанція на північному сході Казахстану. Первісно була відома як Єрмаковська ДРЕС.
| Розташування |
 Казахстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1968 – 1975 | |||
| Модернізація | 2004, 2006, 2008, 2011, 2013, 2020 (заміна турбін 4, 3, 1, 2, 6, 5) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Водозабір | Іртиш | |||
| Енергоблоки | 8х300 (1975), 5х325 + 1х310 +2х300 (2020) | |||
| Котельні агрегати | всі парові, 6 Подільский котельний завод П-39-1 (Пп-950/255) (котли 1, 3 – 5, 7, 8), 2 Подільский котельний завод ПК-29-2М (Пп-1050-255-545) (котли 2 та 6) | |||
| Турбіни | всі парові, 3 Харківський турбогенераторний завод К-300-240-1 / 3 Турбоатом К-325-23,5 (турбіни 1 – 3, до / після модернізації), 1 Харківський турбогенераторний завод К-300-240-1 / 1 Турбоатом К-310-240 (турбіна 4, до / після модернізації), 2 Харківський турбогенераторний завод К-300-240-1 / 2 Турбоатом К-325-23,5 (турбіни 5 та 6, до / після модернізації), 2 Харківський турбогенераторний завод К-300-240-1 (турбіни 7 та 8) | |||
| Електрогенератори | 6 Харківський Електроважмаш ТГВ-325 (турбогенератори 1 – 6), 2 Харківський Електроважмаш ТГВ-300 (турбогенератори 7 та 8) | |||
| Встановлена електрична потужність |
2400 (1975), 2475 (2020) | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год |
14754 (1986) | |||
| Материнська компанія | Eurasian Resources Group (ERG) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 52°07′10″ пн. ш. 76°52′39″ сх. д. / 52.11944° пн. ш. 76.87750° сх. д.
Станція отримала вісім однотипних енергоблоків потужністю по 300 МВт, які стали до ладу в 1968, 1969, 1970, 1971, 1973, 1974 (два) та 1975 роках. Кожен з них мав паровий котел виробництва Подільського котельного заводу типу П-39-1 (Пп-950/255) продуктивністю по 950 тон пари на годину, парову турбіну від Харківського турбогенераторного заводу типу К-300-240-1 та генератор харківського заводу «Електроважмаш».
В 2004 році провели реконструкцію блоку №4 із заміною турбіни на турбіну від харківського заводу «Турбоатом» (колишній турбогенераторний завод) типу К-310-240 потужністю 310 МВт. В 2006, 2008, 2011, 2013 та 2020 роках провели заміни турбін у блоках №3, №1, №2, №6 та №5 зі встановленням турбін виробництва «Турбоатому» типу К-325-23,5 потужністю по 325 МВт. При цьому загальна потужність станції наразі рахується як 2475 МВт. При цьому у блоках №2 та №6 котли замінили на нові від того ж Подільського котельного заводу типу ПК-29-2М (Пп-1050-255-545) продуктивністю по 1050 тон пари на годину.
Як паливо ТЕС споживає вугілля, який надходить з вугільного розрізу «Східний», що належить тому ж власнику «Евроазиатская энергетическая корпорация» зі складу Eurasian Resources Group (ERG).
Для видалення продуктів згоряння звели три димаря – дві висотою по 180 метрів та один заввишки 250 метрів.
Вода для технологічних потреб надходить з річки Іртиш, для чого призначений оборотний канал довжиною біля 10 км.
Видача електроенергії відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 500 кВ (Аксу – Екібастуз, Аксу – Рубцовськ, Аксу – Омськ) та 220 кВ. В другій половині 2000-х для живлення нового електролізного заводу у Павлодарі проклали дві ЛЕП з робочою напругою 500 кВ та довжиною по 27 км.[1][2][3][4][5][6][7][8]
Примітки ред.
- ↑ Ермаковская ГРЭС | Энергетика Северного и Центрального Казахстана. электрические сети (ru-RU) . Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ b669 (PDF).
- ↑ Аксуская электростанция: 50 лет тепла и света. el.kz (рос.). 15 жовтня 2018. Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Украинский «Турбоатом» испытал и сдал заказчику оборудование для Аксуской ГРЭС. kaztag.kz (рос.). Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ Реконструкция энергоблока №5 Аксуской ТЭС. energofront.ru (рос.). Процитовано 12 січня 2024.
- ↑ ЭНЕРГЕТИКА КАЗАХСТАНА Движение к рынку Алматы 1998 г. (PDF).
- ↑ pyat-krupneyshikh-elektrostanciy-kazakhstana-v-2020-godu-uvelichili.
- ↑ АО «Евроазиатская энергетическая корпорация» (ЕЭК). www.erg.kz (англ.). Процитовано 12 січня 2024.