Академія дельї-Інкаммінаті
Академія дельї-Інкаммінаті (італ. Academia degli Incamminati) — мистецька академія, заснована близько 1585 року в Болоньї братами Карраччі. Від цієї академії веде історію болонська школа живопису.
| Академія дельї-Інкаммінаті | |
| Дата створення / заснування | 1582[1] |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Італія |
 | |
Координати: 44°09′19″ пн. ш. 11°47′13″ сх. д. / 44.155417000028° пн. ш. 11.78713900002777670° сх. д.
Академію заснував Лодовіко Карраччі разом з двоюрідними братами Аннібале та Агостіно. Точна дата заснування невідома і визначається між 1582 і 1585 роками[2]. Спочатку вона називалася «Академія деї-Дезідерозі» (італ. Academia dei Desiderosi), пізніше — Академія дельї-Інкаммінаті, що означає «Академія тих, хто став на правильний шлях»[3].
Одним з основних принципів Академії було прагнення до синтезу малюнку римської школи (Рафаеля та Мікеланджело) і колориту північноіталійського мистецтва (Корреджо та Тиціана)[4]. Художнім ідеалом вважався еклектизм, що об'єднував найкращі досягнення майстрів минулого. Ще одним принципом було малювання з натури з метою уникнення умовності формальних прийомів, які панували в той час у маньєризмі[3]. Лодовіко хотів зробити мистецтво інструментом, здатним пробудити в народі набожність, і вважав, що природність форм найкраще впливає на людські почуття[3]. В курс навчання також входили лекції з перспективи, архітектури та анатомії[4].
Завдяки активній діяльності академії її естетичні принципи незабаром набули чималого впливу. Академія Карраччі стала найпрогресивнішим і найвпливовішим художнім навчальним закладом в Італії того часу[5]. Вона була закрита в 1620 році після смерті Лодовіко[6]. Її найвідомішими учнями є Франческо Альбані, Гвідо Рені та Доменікіно[5].
Примітки
ред.- ↑ http://arts-graphiques.louvre.fr/detail/artistes/0/499-CARRACCI-Annibale
- ↑ Дажина В.Д. Карраччі // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2009. — Т. 13. Канцелярия конфискации — Киргизы. — С. 216. — ISBN 978-5-85270-344-6. (рос.)
- ↑ а б в Арган Дж.К., 1990, с. 132.
- ↑ а б Дубова О.Б., 2009, с. 63.
- ↑ а б Lodovico Carracci. Britannica. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Дубова О.Б., 2009, с. 64.
Література
ред.- Арган Дж.К. Історія італійського мистецтва. — М. : Радуга, 1990. — Т. 2. — С. 132—133.
- Дубова О.Б. Становлення академічної школи в західноєвропейській культурі. — М. : Пам'ятники історичної думки, 2009. — С. 63—64.