Азійські ігри або Азіада[2] — багатовидові спортивні змагання, що проводяться кожні чотири роки між спортсменами країн Азії. Ігри проводяться Азійською олімпійською радою під наглядом Міжнародного олімпійського комітету[3][4].

Азійські ігри
Азійські ігри
Перші змагання 1951
Періодичність 4 роки
Останні змагання Азійські ігри 2018
Лідер Олімпійська рада Азії[1]
Сайт

Спортсмени від кожної країни відбираються національними олімпійськими комітетами. Як і на Олімпіаді, церемонії нагородження супроводжуються демонстрацією національного прапора і гімну країни спортсмена-переможця, а за підсумками ігор відбувається порівняння між країнами. Хоча на іграх переважно представлені визнані незалежні країни, у них також беруть участь кілька залежних територій та, за особливим статусом, Китайська Республіка (бере участь як «Китайський Тайпей»).

Перші Азійськи ігри були проведені в 1951 році в Делі (який знову прийняв ігри в 1982 році). Ігри 2006 року пройшли у Досі. А шістнадцяті ігри 2010 року, проведені в Ґуанчжоу (Китай), відбулися 12-27 листопада.

Перелік ІгорРедагувати

 
Перші Азійські ігри.
 
Марка Японії, присвячена ІІІ Азійським іграм 1958 року
Міста-господарі Азійських ігор
Номер Рік Місто-господар Країна Відкрив Посада Дата початку Дата закінчення Країн-учасниць Спортсменів Видів спорту Подій Найкраща команда Прим.
I 1951 Нью-Делі   Індія Раджендра Прасад Президент 4 березня 11 березня 11 489 6 57   Японія (JPN) [5]
II 1954 Маніла   Філіппіни Рамон Магсайсай Президент 1 травня 9 травня 18 970 8 76   Японія (JPN) [6]
III 1958 Токіо   Японія Хірохі́то Імператор 24 травня 1 червня 16 1,820 13 97   Японія (JPN) [7]
IV 1962 Джакарта   Індонезія Сукарно Президент 24 серпня 4 вересня 12 1,460 13 88   Японія (JPN) [8]
V 1966 Бангкок   Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 1,945 14 143   Японія (JPN) [9]
VI 1970 Бангкок   Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 16 2,400 13 135   Японія (JPN) [10]
VII 1974 Тегеран   Іран Мохаммед Реза Пахлаві Шах 1 вересня 16 вересня 19 3,010 16 202   Японія (JPN) [11]
VIII 1978 Бангкок   Таїланд Пуміпон Адульядет Король 9 грудня 20 грудня 19 3,842 19 201   Японія (JPN) [12]
IX 1982 Нью-Делі   Індія Заїл Сінґх Президент 19 листопада 4 грудня 23 3,411 21 147   Китай (CHN) [13]
X 1986 Сеул   Південна Корея Чон Ду Хван Президент 20 вересня 5 жовтня 22 4,839 25 270   Китай (CHN) [14]
XI 1990 Пекін   КНР Ян Шанкунь Президент 22 вересня 7 жовтня 36 6,122 27 310   Китай (CHN) [15]
XII 1994 Хіросіма   Японія Акіхіто Імператор 2 жовтня 16 жовтня 42 6,828 34 338   Китай (CHN) [16]
XIII 1998 Бангкок   Таїланд Пуміпон Адульядет Король 6 грудня 20 грудня 41 6,554 36 377   Китай (CHN) [17]
XIV 2002 Пусан   Південна Корея Кім Де Чжун Президент 29 вересня 14 жовтня 44 7,711 38 419   Китай (CHN) [18]
XV 2006 Доха   Катар Хамад бін Халіфа Аль Тані Емір 1 грудня 15 грудня 45 9,520 39 424   Китай (CHN) [19]
XVI 2010 Гуанчжоу   КНР Вень Цзябао Прем'єр Держради 12 листопада 27 листопада 45 9,704 42 476   Китай (CHN) [20]
XVII 2014 Інчхон   Південна Корея Пак Кин Хє Президент 19 вересня 4 жовтня 45 9,501 36 439   Китай (CHN) [21]
XVIII 2018 Джакарта-Палембанг   Індонезія Джоко Відодо Президент 18 серпня 2 вересня 45 11,300 40 465   Китай (CHN) [22]
XIX 2022 Ханчжоу   КНР 10 вересня 25 вересня Майбутня подія [23]
XX 2026 Нагоя   Японія 19 вересня 4 жовтня Майбутня подія
XXI 2030 Майбутня подія

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. OCA History. OCA. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 серпня 2010. 
  2. China's Great Leap: The Beijing Games and Olympian Human Rights Challenges. Seven Stories. 2011-01-04. ISBN 9781583228432. 
  3. Asian Games Taps Three-Time Olympic Sportscaster For New Sports Radio Talk Show. Sports Biz Asia. 8 February 2010. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 8 вересня 2010. 
  4. Fully renovated basketball arena ready for Asian Games. Sports City. 22 July 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 8 вересня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  5. 1st AG New Delhi 1951. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  6. 2nd AG Manila 1954. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  7. 3rd AG Tokyo 1958. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  8. 4th AG Jakarta 1962. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  9. 5th AG Bangkok 1966. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  10. 6th AG Bangkok 1970. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  11. 7th AG Tehran 1974. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  12. 8th AG Bangkok 1978. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  13. 9th AG New Delhi 1982. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  14. 10th AG Seoul 1986. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  15. 11th AG Beijing 1990. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  16. 12th AG Hiroshima 1994. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  17. 13th AG Bangkok 1998. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 July 2010. 
  18. 14th AG Busan 2002. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2002. 
  19. 15th AG Doha 2006. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2006. 
  20. 16th AG Guangzhou 2010. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 22 листопада 2010. 
  21. 17th AG Incheon 2014. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2014. 
  22. 18th AG Jakarta-Palembang 2018. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2014. 
  23. 19th AG Hangzhou 2022. OCA. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2015. 

ПосиланняРедагувати