Аді Роше

ірландський політик

Аді Патрісія Роше (англ. Adi Patricia Roche; нар. 11 червня 1955) — ірландська активістка, агітаторка за мир, гуманітарну допомогу та освіту. Виступає проти використання атомної енергетики. Аді є засновницею та генеральним директором Міжнародного дитячого проекту Чорнобиля (ССІ). Вона зосередила увагу на полегшенні страждань дітей, які пережили ту жахливу Чорнобильську катастрофу 1986 року.

Аді Роше
Народилася 11 липня 1955(1955-07-11)[1][2] (66 років)
Клонмель, Тіпперері, Манстер, Ірландія[1]
Країна Flag of Ireland.svg Ірландія
Місце проживання Корк
Діяльність політична діячка
Нагороди
IMDb ID 1736739

Дитинство та молодістьРедагувати

Аді Рош народилася в Клонмелі, графство Тіпперарі в 1955 році. Після закінчення середньої школи, дівчина пішла працювати в Aer Lingus.Пізніше в 1984 році, Аді почала працювати на повний робочий день добровольцем Ірландської кампанії з ядерного роззброєння. Вона розробила Програму мирного виховання та впровадила її у понад півсотні шкіл по всій Ірландії. У 1990 році вона стала першою ірландкою, обраною до ради директорів Міжнародного бюро миру при ООН в Женеві.

Програма для дітей, які постраждали через Чорнобильску катастрофуРедагувати

У 1991 році Роше заснувала програму для надання допомоги дітям Білорусі, Західної Росії та України (Chernobyl Children International (CCI)). Ця програма є міжнародною, медичною та гуманітарною організацією, яка працює з дітьми та сім'ями, які постраждали та потерпають і зараз внаслідок Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року. Під керівництвом Аді CCI надав допомогу у вигляді понад 105 мільйонів євро районам, які були більш уражені радацією, і дав можливість понад 25 500 дітям, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, приїхати до Ірландії для життєво важливого медичного лікування та оздоровлення. Один з проектів CCI — «Будинки надії». Ця програма надала 30 відремонтованих нових будинків для дітей з двох білоруських інтернатів. А метою цього проекту було перемістити дітей з державних установ в дім, в якому їх будуть любити, а у 2010 році Гарда Сіохана подарував чек у розмірі 70 000 євро на дім десяти сиріт. CCI побудував та обладнав перший в Білорусі дитячий хоспіс. CCI проводить навчання та заняття з підвищення кваліфікації персоналу для забезпечення найкращої допомоги пацієнтам. CCI став першим, хто проявив ініціативу в укладанні угоди між Ірландією та Білоруссю від імені уряду Ірландії. Ця угода дала дозвіл на всиновлення білоруських дітей ірландськими сім'ями. Також Роше зі своєю програмою посприяла розвитку та покращенням у сфері психічного здоров'я та інвалідності дітей. На жаль, з 1986 року спостерігається помітний приріст дітей, народжених з психічними та фізичними вадами, і саме це підштовхнуло CCI захищати та розвивати права людей, які перебувають у інституційній опіці. В подальшому це стало основним заняттям програми Аді . А за останні 15-20 років ССІ провело 4 000 рятувальних кардіохірургічних втручань у співпраці з доктором Вільямом Новіком з Novick Cardiac Alliance, що також є однією з основних місій ССІ . Ця місія отримала назву «Літаючі лікарі» . Проект має таку назву, бо хірургічні групи лікарів літали й досі літають до України, щоб допомагати дітям, які не мають можливості лікуватися закордоном.

Додаткові активні проекти ССІРедагувати
  • Програми тренінгу для медсестер та терапевтів: ССІ відправляє медсестер-волонтерів і кваліфікованих логопедів в постраждалі від Чорнобиля регіони, щоб безпосередньо працювати з дітьми у нестабільних медичних умовах та проводити навчання для своїх місцевих колег.
  • Громадські центри та програми: Було побудовано чи оновлено десять нових центрів, що надають освітні, медичні та соціальні послуги населенню.
  • Програми відпочинку та оздоровлення: ССІ спонсорував понад 25 500 дітей із забруднених районів, щоб провести літні та зимові канікули в Ірландії.
  • ССІ приймав велику кількість дітей в спеціально створених таборах у Білорусі, включаючи спеціальні табори для дітей, які одужували після операції на серці та після онкологічних операцій, та дітей з важкою інвалідністю.
  • Гуманітарна допомога «Aid Direct»: ССІ закуповує та доставляє необхідні медичні та інші товари побутового вжитку в Білорусь, в громадські центри по всій країні.

Співпрацця з ООНРедагувати

26 квітня 2016 року, на 30-ту річницю Чорнобильської катастрофи, Роше звернулася до Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку з метою виступити на тему Чорнобильської катастрофи на обговоренні ситуації. Білоруська делегація ООН надала їй час виступу на обговоренні Генеральної Асамблеї Чорнобиля, на знак визнання міжнародної ролі Ірландії та її програми ССІ у допомозі жертвам Чорнобильської катастрофи. Це був перший раз, коли звичайній людині(неполітичній особі) була надана честь виступити на Генеральній асамблеї ООН протягом часу, відведеного країною. 8 грудня 2016 року, в результаті виступу Аді, Організація Об'єднаних Націй ратифікувала «Стійку спадщину Чорнобильської катастрофи», символічним елементом якої є реалізація «Міжнародного дня пам'яті Чорнобильської катастрофи» В 2001 році Роше започаткувала виставку, присвячену 15-ій річниці ядерної аварії у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Чорнобильська спадщина була продемонстрована за допомогою цифрових зображень, фотографій та скульптур. Виставка під назвою «Чорний вітер, біла земля», була ведучою та популярною культурною подією протягом місяця, де було представлено твори художників, що передають страждання, спричинені аварією. Виставка мала шалений успіх і свою європейську прем'єру в Дубліні в 2002 році. Аді Роше продовжує співпрацювати з ООН для того, щоб надалі висвітлювати наслідки Чорнобильської катастрофи. Протягом останнього десятиліття вона брала участь у конференціях ООН та симпозіумах щодо наслідків ядерного вибуху, спонсорованих ООН. Також вона звернулася до послів Генеральної Асамблеї ООН, конференції ЮНЕСКО та Манчестерського міжнародного фестивалю миру з метою висвітлити тему Чорнобильської катастрофи. Роше висунула поради та пропозиції Місії ООН з оцінки потреб та висловила декілька заяв про те, як найкращим чином доставити гуманітарну допомогу у найбільш постраждалі райони Білорусі, України та західної Росії. У липні 2003 року вона була головним доповідачем під час запуску Міжнародної Чорнобильської дослідницької та інформаційної мережі (ICRIN) у Женеві, Швейцарія. ICRIN — спільна спонсорована ініціатива ООН та Швейцарського агентства з розвитку та співробітництва. Роше була зобов'язана представляти неурядові організації в Наглядовій комісії ICRIN. Щоб відзначити 18-ту річницю трагедії у квітні 2004 року, Роше запросили виступати на Генеральній Асамблеї ООН в їх штаб-квартирі в Нью-Йорку та продемонструвати документальний фільм, який отримав «Оскар», «Чорнобильське серце». Також її запросили представники United Nations Development Program, для засідання в оргкомітеті та попросили виступити головним спікером на Міжнародній Чорнобильській конференції, яка відбулася в Мінську в квітні 2006 року й була присвячена 20-й річниці Чорнобильської катастрофи. У 2004 році ССІ отримав офіційний статус United Nations Development Program від США.

НагородиРедагувати

Роше у 1993 році зняла документальний фільм «Чорний вітер, Біла земля», в якому передала страждання дітей Чорнобиля, і наступного року їй було присвоєно премію European Woman Laureate Award та визначено людиною року цілої Республіки.

  • У 1997 році Роше отримала Міжнародну нагороду миру Тіпперарі, яку назвали «видатною нагородою Ірландії за гуманітарну роботу».
  • У 2001 році вона отримала звання доктора юридичних наук від університету Альберти, Канада.
  • У 2007 році Аді отримала премію за гуманітарну допомогу імені Роберта Бернса.
  • У 2010 році Роше отримав нагороду «Здоров'я дітей». Відтоді ССІ врятувала життя тисячам дітей, народжених із вродженими вадами серця.
  • у 2015 Роше отримала World of Children Alumni Award Honoree за «неймовірний вплив, який вона продовжує мати на життя дітей Чорнобильської області».
  • Також у 2015 році Рош виграв гуманітарну премію принцеси Грейс.
НагородиРедагувати
  • Премія Президента Торгової палати 2019 року
  • Свобода міста Корка 2016
  • Гордість Ірландії за життєві досягнення 2016 року
  • Гуманітарна премія принцеси Грейс 2015
  • Топ-20 найкращих жінок Ірландії усіх часів 2014 року
  • Основний спікер на перших ювілейних вшануваннях японського землетрусу у Фукусімі 2012 року
  • Гуманітарна премія «Девід Чоу» 2008
  • Гуманітарна премія імені Роберта Бернса 2007
  • Кандидат в народні альянси в Ірландській президентській кампанії 1997 року
  • Європейська особа року 1996
  • Лауреат Європейської жінки, 1996
  • Ірландська особа року 1996
  • Перша ірландка обрана до Ради директорів Міжнародного бюро миру в Женеві
  • Призначений урядом колегію Інституту радіологічного захисту Ірландії (RPII)
Почесні ступеніРедагувати

Роше має почесний докторський ступінь з юриспруденції університету Альберти, Канада. У 2002 році вона була нагороджена спільно з доктором юридичних наук Алі Хьюсоном Національним університетом Ірландії, Голвей. У 2016 році вона була нагороджена спільно з доктором грамот Алі Хьюсоном університетом Лімерика.

Політична діяльністьРедагувати

На президентських виборах 1997 року Роше балатувалася на посаду президента Ірландії як кандидат в коаліцію від Партії праці, Демократичної лівиці та Зеленої партії. Вийшла на четверте місце з п'яти кандидатів, отримавши майже 7 % голосів.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати