Відкрити головне меню

Адміністративний поділ Південно-Африканської Республіки

До 1994 року Південно-Африканська Республіка поділялася на 4 провінції: Капську, Наталь, Оранжева й Трансвааль. Сьогодні адміністративний поділ ПАР налічує 3 рівні.

Зміст

Перший рівеньРедагувати

Другий рівеньРедагувати

Провінції поділяються на округи (афр. Distrikte), які можуть бути міськими та сільськими.

Деякі частини районів через свою незначну чисельність не входять до жодного місцевого муніципалітету, і є територіями районного підпорядкування.

БантустаниРедагувати

Крім того, з 1951 по 1994 рік в ПАР існували так звані бантустани — самокеровані області, відведені для проживання певних народностей. Поза бантустанов права чорного населення були істотно обмежені. Чотири з них отримали незалежність (у зв'язку з цим їх жителі були позбавлені громадянства ПАР), яку, втім, не визнала жодна держава, крім ПАР:

СтолиціРедагувати

Більшістю країн світу офіційною столицею ПАР визнана Преторія, однак фактично в країні немає єдиного адміністративного центру: органи виконавчої влади розташовані в Преторії, парламент — в Кейптауні, Верховний суд — в Блумфонтейні. Це пов'язано з тим, що спочатку ПАР була федеративною державою, відповідно, при утворенні Південно-Африканського Союзу (з британських володінь зі столицею в Кейптауні, Помаранчевої вільної держави зі столицею в Блумфонтейні і Південноафриканської республіки (Трансвааля) зі столицею в Преторії) органи влади були розподілені по столицях які увійшли до складу держави.

Іноді стверджується, ніби Преторія була перейменована в Тшване. Це невірно: Тшване — назва міського муніципалітету, адміністративної одиниці, що стоїть на рівень нижче провінції (в даному випадку мова йде про провінцію Гаутенг). До складу муніципалітету Тшване входять міста Преторія, Центуріон (раніше Фервурдбург), Сошангуве і ряд дрібніших областей.

ПриміткиРедагувати

  1. (англ.) Chapter 6 - Provinces. Constitution of the Republic of South Africa. Government of South Africa. 1996. Архів оригіналу за 23 червня 2013 року. Процитовано 4 вересня 2009 року. 
  2. а б (англ.) Burger, Delien, ред. (2009). The land and its people. South Africa Yearbook 2008/09. Pretoria: Government Communication & Information System. с. 7–24. ISBN 978-0-621-38412-3. Процитовано 23 вересня 2009 року. 
  3. (англ.) Community Survey 2007: Basic results (PDF). Statistics South Africa. с. 2. Архів оригіналу за 23 червня 2013 року. Процитовано 23 вересня 2009 року.