Адад-шум-уцур

Адад-шум-уцур
Народився	13 століття до н. е.
Помер	12 століття до н. е.
Країна	Вавилон
Діяльність	суверен
Посада	Цар Вавилону[d]
Батько	Каштіліаш IV
	; ; ;

Адад-шум-уцур (dIM-MU-ŠEŠ — «Адад, бережи ім'я»; д/н — бл. 1187 до н. е.) — цар Вавилону близько 1222—1187 до н. е. Відновив потугу Вавилонії.

Життєпис ред.

Походив з Каситської (III Вавилонської) династії. Син царя Каштіліаша IV. Після поразки вавилонян і полону батька близько 1226 року до н. е. втік до Еламу. В подальшому боровся проти ассирійських ставлеників у Вавилоні — Енліль-надін-шумі й Кадашман-Харбе II. Спочатку укріпився в Шумері з резиденцією в Уруці або Ніппурі. Близько 1222 року до н. е. за підтримки еламітів та вавилонян повалив царя Адад-шум-іддіна.

Відновив рівноправний договір з Хеттським царством. Успішно боровся проти ассирійців. Після загибелі царя Тукульті-Нінурти I почав втручатися в справи Ассирії. Відправив образливого листа до царя Ашшур-нірарі III, якого порівняв зі своїми підданими. Адад-шум-уцур завдав поразки Ашшур-нірарі III, потім успішно воював проти його наступника — Енліль-кудуррі-уцура, якого повалив й поставив царем Ассирії Нінурта-апал-Екура.

Ймовірно Адад-шум-уцур зберігав вплив в Ассирії до кінця правління. З невідомих причин відмовився повертатити з Ашшуру до Вавилону статую головного бога Мардука (вивезену Тукульті-Нінуртою I). Натомість звелів спорудити нову статую Мардуку, що було зроблено за наступного вавилонського царя. Помер Адад-шум-уцур близько 1187 року до н. е. Йому спадкував син Мелі-Шипаке.

Джерела ред.

G. van Driel (ed.). Assyriological Studies presented to F. R. Kraus on the occasion of his 70th birthday. Netherlands Institute for the Near East. 1982. pp. 398—406.
Trevor Bryce (2003). Letters of the great kings of the ancient Near East: the royal. Routledge. p. 11.
Itamar Singer (2011). «KBo 28.61-64, and the struggle over the throne of Babylon at the turn of the Thirteenth Century B.C.E.». The Calm before the Storm. SBL. pp. 385—404.