Агри́дій — окреме поле чи самостійний хутір, селянський наділ, що відокремився від громади й оброблявся тими власниками, які жили на ньому, зберігав цей статус до ХІ століття[1]. У хрісовулі 1079 року ці наділи вже фігурують як придатки проастіїв[2]. У XIII–XV ст. агридій — це вже залежне від землевласника поселення[1].

Примітки ред.

  1. а б Войтович Л., Домановський А., Козак Н., Лильо І., Мельник М., Сорочан С., Файда О. Історія Візантії. Вступ до візантиністики / За ред. С. Б. Сорочана і Л. В. Войтовича. — Львів: Видавництво «Апріорі», 2011. — С. 665. — ISBN 978-966-8256-91-2
  2. Критика та бібліографія [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)