Аґнес Ґрей

(Перенаправлено з Агнес Грей)

«Аґнес Ґрей» — дебютний роман англійської письменниці Анни Бронте (яка писала під псевдонімом Актон Белл), уперше опублікований у грудні 1847 року[1]. У романі розповідається історія гувернантки Аґнес Ґрей, коли вона працювала у сім'ях дрібного дворянства.

Аґнес Ґрей
Agnes Grey
Титульна сторінка першого видання
Жанр роман
Форма роман
Автор Анна Бронте
Мова британська англійська
Опубліковано грудень 1847
Країна  Велика Британія
Видавництво Thomas Cautley Newbyd
Наступний твір Незнайомка з Вілдфел-Холу
У «Гутенберзі» 767

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Дослідження і коментарі сестри Анни, Шарлотти Бронте, вказують на те, що роман оснований здебільшого на власному досвіді письменниці, яка протягом п'яти років працювала гувернанткою. Як і роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр», цей твір описує важке життя гувернанток і те, який ця робота має вплив на молодих жінок. 

Через головну персонажку Енн піднімає теми ізоляції та пригноблення жінок та гувернанток, а також проблему фізичного знущання з них. 

Сюжет ред.

Книга написана від імені дівчини Аґнес. Її батько священик. Мати в молодості була позбавлена спадку. Окрім Аґнес, батьки мають ще дочку Мері.

Бажаючи краще пізнати навколишній світ і надати сім'ї матеріальну підтримку, головна героїня вирішує знайти роботу гувернантки. Її тітка влаштовує до місіс Блумфілд.

Коли дівчина приїжджає до господарів, її відразу ж знайомлять з Мері Енн і Томом. Усі члени сім'ї справили на Енн негативне враження. Проте вона все ж вирішила зайнятися вихованням дітей.

Діти з кожним днем поводилися дедалі гірше. Вони терпіти не могли вчитися. Батько і мати абсолютно не займалися їх вихованням. Вони виконували усі примхи сина і дочки.

Блумфілди були надмірно вимогливі до гувернантки і забороняли карати дітей. Молодій гувернантці так і не вдалося перевиховати хлопчика і дівчинку. Незабаром її звільнили.

Незважаючи на це, Аґнес відчувала, що бути гувернанткою — її покликання. Через деякий час вона влаштувалася в сім'ю Меррея. Вона мала виховувати двох хлопчиків і двох дівчаток: Чарльза, Джона, Матильду і Розалі.

Вони теж відрізнялися негативними рисами. Проте у гувернантки вже був досвід у вихованні. Тому вона непогано справлялася з обов'язками.

Потім Чарльза і Джона відправили до навчального закладу і тепер гувернантка виховувала тільки дівчаток. Матильда проводила багато часу на стайні. А Розалі тільки і думала, що про завоювання чоловічих сердець.

Через кілька років Розалі починає зустрічатися з чоловіками. У Аґнес з'являється новий знайомий — священик Вестон. Оскільки молодій гувернантці більше не доводиться виховувати Розалі, вона починає піклуватися про бідняків. Коли Аґнес відвідує церкву, вона нерідко стикається з Вестоном. Довірчі бесіди їх сильно зближують.

У цей час на Розалі звернув увагу священик Гетфілд. Його підкорила краса дівчини. Проте вона дала йому зрозуміти, що не бажає його бачити. Потім Розалі починає фліртувати з Вестоном.

Потім вона знайомиться з Томасом Ешбі. Він виявився заможною людиною. Томас запропонував Розалі вийти за нього, і вона дала згоду.

Проте в останні дні перед щлюбом Розалі все ж вирішила завоювати серце Вестона. Для того, щоб позбавити Аґнес можливості бачитися з ним, вона почала давати їй багато доручень. Після від'їзду Розалі Агнес знову стала бачитися з Вестоном. Потім дівчина отримує звістку про смерть батька. Мати відкрила пансіон для дівчаток. Агнес вирішила, що у всьому допомагатиме матері. Попрацювавши ще деякий час у господарів, дівчина повернулася до матері. Проте вона постійно сумує за своєю коханою людиною.

Потім колишня гувернантка зустрічається з Розалі. Та зізналася Аґнес, що відчуває себе нещасною і ненавидить чоловіка. Дитина теж її не радує. Аґнес відчуває жаль до колишньої вихованки. Проте Розалі все одно залишилася такою ж пихатою, як раніше.

Через деякий час Аґнес знову зустріла Вестона. Дівчина дізнається, що він отримав прихід поблизу від навчального закладу, у якому вона працює. Вестон став постійно приходити до Ґреїв. Потім вони одружилися. Аґнес народила трьох дітей.

Примітки ред.

  1. Thomsan, Patricia (August 1990). Review:Agnes Grey. The Review of English Studies. Т. 41. Oxford University Press. с. 441—442. JSTOR 515755.