Агнеса Меранська (герцогиня Австрії)
Агнеса Меранська (Агнеса Адекська; нім. Agnes von Andechs, 1215 — 7 січня 1263) — у першому шлюбі герцогиня Австрії (в шлюбі з Фрідріхом ІІ, герцогом Австрії), у другому шлюбі герцогиня Каринтії (в шлюбі з Ульріхом III, герцогом Каринтії).
| Агнеса Меранська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1215 |
| Померла | 7 січня 1263 |
| Поховання | Стичнинське абатствоd |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | консорт |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог, герцогиня[d] і принцеса |
| Рід | Андекська династія |
| Батько | Оттон I (герцог Меранський)d[1] |
| Мати | Беатріс II (графиня Бургундії)d[1] |
| Брати, сестри | Otto IIId, Marguerite of Meraniad, Beatrix of Andechs-Meraniad, Adelaide, Countess of Burgundyd і Elisabeth of Andechs-Meraniad |
| У шлюбі з | Фрідріх II і Ульріх III (герцог Каринтії)d |
Представниця шляхетного німецького Андекського роду.
Життєпис ред.
Сім'я ред.
Агнеса була донькою Оттона I, герцога Меранського і пфальцграфині Бургундії Беатріс II з імператорського будинку Гогенштауфенів. Її тітками по батькові були Королева Франції Аґнеса Меранська, Королева Русі Гертруда Меранська і герцогиня сілезька Гедвіґа Дісен-Меранська (яка була пізніше канонізована). З боку матері її прадідом був імператор Фрідріх І Барбаросса.
Її брат Оттон II (пом. 1248) став спадкоємцем батьків як герцог Меранський і пфальцграф Бургундський, а її сестра Беатріса (пом. 1271 ) вийшла заміж за графа Веймар-Орламюнде Германа II з роду Асканіїв. Її молодша сестра Аделаїда (Аліса) (пом. 1279) вийшла заміж за графа Гуго де Шалона і спадкувала брату Оттону як пфальцграфиня Бургундська.
Перший шлюб (1229 рік) ред.
У 1229 році вона вийшла заміж за Фрідріха, сина і спадкоємця герцога Австрії Леопольда VI. Її чоловік, відомий як "Войовничий"[2], щойно розлучився зі своєю першою дружиною Софією Ласкаріс, імовірно дочкою візантійського імператора Феодора I Ласкаріса, через бездітність. У 1230 році він став герцогом після смерті свого батька. Завдяки багатому посагу Агнеси, включаючи великі Андексі володіння в Крайні і Віндиці, з 1232 він також почав називати себе «володарем Крайни».
В 1940/43 році Фрідріх II розлучився з Агнесою, також через бездітність. У 1246 році австрійський герцог загинув у Битві на річці Лейті, проти угорського короля Бели IV, що стало кульмінацією десятирічного протистояння Австрії та Угорщини. З його смертю династія Бабенбергів перервалася по чоловічій лінії. Спадщина дісталася його сестрі Маргариті і племінниці Гертруді.
Другий шлюб ред.
З 1250 Агнеса згадується в документах як дружина Ульріха, сина герцога Каринтії Бернарда). Ульріх став наступником покійного чоловіка Агнеси, як герцог Крайни і успадкував Каринтію після смерті батька в 1256 році. Подружжя мали двох дітей, які померли в дитинстві. Агнеса померла в 1263 році і була похована в абатстві Стична в Віндиці (сучасна Словенія).
Після смерті її другого чоловіка в 1269 році, землі з її посагу відійшли королю Чехії Оттокару II.
Примітки ред.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ VANÍČEK, Vratislav. Velké dějiny zemí Koruny české II. 1197-1250. Praha : Paseka, 2000. ISBN 80-7185-273-2. S. 341.
Посилання ред.
- Medieval Lands Project: Nobility of Austria.
Джерела ред.
- Laetitia Boehm: Geschichte Burgunds, VMA Verlag Wiesbaden, 1998, ISBN 3-928127-62-4
- Jiri Louda et Michael MacLagan, Les Dynasties d'Europe, Bordas, 1995. ISBN 2-04-027115-5
- Friedrich Hausmann: Die Grafen zu Ortenburg und ihre Vorfahren im Mannesstamm, die Spanheimer in Kärnten, Sachsen und Bayern, sowie deren Nebenlinien, erschienen in: Ostbairische Grenzmarken – Passauer Jahrbuch für Geschichte Kunst und Volkskunde, Nr. 36, Passau 1994 (S. 9 – 62).
- Europaische Stammtafeln, by Wilhelm Karl, Prinz zu Isenburg, Vol. I, Tafel 39., Vol. III, Tafel 25.
- Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln, New Series, Vol. I/1, Tafel 86B.