Агентне соціальне моделювання

Агентне соціальне моделювання, АСМ (англ. Agent-based social simulation)[1][2] — це наукова дисципліна, пов'язана із моделюванням соціальних явищ, що використовує комп'ютерні багатоагентні моделі. В цих моделях особи або групи осіб представляються агентами. Багатоагентне соціальне моделювання є сумішшю суспільної науки, багатоагентної моделі й цифрового моделювання; складається із соціального моделювання, що базується на агентному моделюванні, і реалізовується із використанням технології інтелектуального агента.

АСМ моделює різні елементи соціальних систем, використовуючи інтелектуальних агентів і ставлячи їх у комп'ютерну симуляцію соціуму, щоб спостерігати за поведінкою агентів. З отриманих даних можна виокремити і вивчити реакції інтелектуальних агентів і перекласти їх в результати природних агентів і моделювання природних процесів. Три основні поля АСМ є агентне обчислення, суспільні науки і комп'ютерне моделювання.

Агентне обчислення — це дизайн моделі й агентів, а комп'ютерне моделювання є частиною моделювання агентів у моделі й наслідків. Суспільні науки — це поєднання науки і соціальної частини моделі. Тут суспільні явища розвиваються й для них створюються теорії. Основною ціллю АСМ є забезпечення моделями й інструментами для агентного моделювання соціальних явищ. За допомогою АСМ можна досліджувати різні наслідки явищ, яких, можливо, ми ніколи не зможемо побачити насправді. Це забезпечує нам цінну інформацію про суспільство і наслідки суспільних подій або явищ.

Принципи багатоагентного соціального моделювання ред.

Багатоагентна система ред.

Багатоагентна система — це система, що створюється із багатьох автономних елементів, що взаємодіють і реагують одне на одного. Їх називають агентами. В моделюванні агенти можуть бути використані для моделювання багатьох різних елементів. Це можуть бути соціуми, організми, машини, особи або будь-який інший активний елемент, що існує або й навіть не існує в реальності. В багатоагентній системі агент — це програма або алгоритм. Ця програма містить в собі всі правила агентної поведінки. Ціллю моделі може бути симуляція соціальних явищ — переміщення, провалів ринку, співпраці й ескалації, поширення конфліктів. В агентному моделюванні можемо спостерігати явище, коли модель, побудована на простих правилах, результує в дуже складній динаміці. Цей феномен пов'язаний із появою однієї із недавніх тем у суспільній науці — концепту виникнення поведінки у суспільній науці (Kontopoulos, 1993; Archer, 1995; Sawyer, 2001).

Історія ред.

Sugarscape ред.

Перша найбільш відома багатоагентна соціальна модель була розвинена у 1996 році Джошуа Епштейном і Робертом Акстеллом.[3] Ціллю цієї моделі була симуляція і дослідження соціальних явищ — сезонних міграцій, забруднення навколишнього середовища, народжуваності, протистояння, поширення хвороб і культурних особливостей. Їхня модель базується на роботі економіста Томаса Шеллінга, у статті «Models of Segregation» Ця модель репрезентує перше покоління комп'ютерних соціальних моделей. Модель Епштейна та Акстела була розвинена Джоном Конвеєм.

Зараз проблеми агентного моделювання досліджуються багатьма вченими, зокрема, з України, як-от у Львівському національному університеті імені Івана Франка.[4]

Використання суспільних наук ред.

Є три основних об'єкти наукової реалізації АМС (Gilbert, Trotzsch; 2005)

Розуміння основних аспектів суспільних явищ ред.

Такими аспектами можуть бути такі, що пов'язані з дифузією, динамікою і результатами. Такі базові моделі мають базуватись на простиз правилах, тож спосіб, в результаті якого поведінка випливає із системи, спостерігається досить легко.

Передбачення ред.

Ці моделі реалізуються через передбачення подій та явищ у реальному житті. Прикладами такого використання може бути транспортування (передбачення трафіку в майбутньому, щоб знайти місця, де можуть виникати затори), передбачення майбутніх темпів безробіття і т. д. Проблемою моделі є збільшення складності моделі із числом динамічно змінюваних параметрів у випадку, коли йдеться про точне передбачення.

Дослідження, тестування і формулювання гіпотез ред.

На відміну двох основних об'єктів, що мають використання і поза суспільними науками, останній об'єкт часто використовується в основному лише в царині суспільних наук. Агентні соціальні моделі часто використовуються протягом дослідження нових гіпотез. Моделювання може бути корисним у випадку, коли немає ніяких інших способів спостерігати за агентами та їхніми діями. Наприклад, протягом створення нової мови, що є дуже довготривалим процесом. Інакшою перевагою моделювання є той факт, що  для того, щоб підтвердити теорію в симуляції, достатньо, щоб вона була представлена у формальній та логічній формі. Це призводить до більш ясного формулювання теорії.

Використання MASS для вирішення проблем ред.

Моделі інформаційної дифузії у соціальних середовищах ред.

В академічних статтях широко досліджується агентне моделювання дифузії інфомації в соціальних мережах, зокрема, у Facebook.[5]

Програмне забезпечення для реалізації АСМ ред.

 
SeSAm, запущений на агентній моделі

Для реалізації процесів використовується різноманітне агентне програмне забезпечення:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Li, Xiaochen; Mao, Wenji; Zeng, Daniel; Wang, Fei-Yue (2008). Agent-Based Social Simulation and Modeling in Social Computing. Lecture Notes in Computer Science. 5075/2008.[недоступне посилання]
  2. Davidsson, Paul (2002). Agent Based Social Simulation: A Computer Science View. Journal of Artificial Societies and Social Simulation. 5 (1). Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
  3. EPSTEIN J M & Axtell R L (1996)
  4. Жерновий, Юрій. Імітаційне моделювання систем масового обслуговування (PDF). Практикум. Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2017. Процитовано 2007 — через Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.
  5. Nasrinpour, Hamid Reza; Friesen, Marcia R.; McLeod, Bob (2016-11-22). «An Agent-Based Model of Message Propagation in the Facebook Electronic Social Network». arXiv:1611.07454 [cs.SI]. 
  6. Ascape. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 18 травня 2017.
  7. INGENIAS Development Kit [Архівовано 5 липня 2009 у Wayback Machine.] (IDK)

Подальше читання ред.

Посилання ред.