Аганіппа

давньогрецька німфа джерела на горі Гелікон

Агані́ппа (грец. Αγανίππη, Aganippe) — джерело в Греції, в Беотії, на горі Гелікон. У грецькій міфологіїнаяда (річкова німфа), дочка річкового бога Термеса (Пермеса). Надихала поетів, що пили воду з її джерела. Музи, що мешкали на Геліконії біля цього джерела називалися аганіпідами. У «Теогонії» Гесіода згадується як «блакитна криниця, джерело»[1]. Так само згадується у працях Павсанія, Вергілія[2]. Овідій вважав її проявом Гіппокрени[3].

Аганіппа (Ф. Галле, 1587).

Пісню свою почнемо ми від муз геліконських, що мають
На Геліконі житло, на великій горі божественній,
Попри блакитну криницю своїми стрункими ногами
Довкола вівтаря Зевса могутнього танці виводять,
Гарні скупавши тіла у холодних Термесових хвилях
Або в воді Гіпокрени, чи в хвилях святого Ольмея.
Аж на вершок Гелікону виводять свої хороводи,
Гарні, чарівні, дрібцюючи ніжними мірно ногами.
Відси, окутані млою густою, вони вилітають,
Поночі понад землею виводять прегарнії співи.

Гесіод. Теогонія. Вірші 1-10.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Гесіод. Теогонія. Вірш 4.
  2. Smith, "Aganippe" 1. [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.];Pausanias. Description of Greece, 9.29.5 [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]; Virgil. Eclogues 10.12 [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Ovid, Fasti 5.7 [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.].
  4. Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314.

ДжерелаРедагувати

  • Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342. (За рукописом Андрія Франка № 415, С. 1-35).
  • Аганіппа // Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985.
  • Smith, William; Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, London (1873). Aganippe 1 [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]