Авідність

Ав́ідність (авідите́т, фр. avidite; лат. aviditas пожадливість, пристрасть) — здатність антитіл міцно зв'язуватися з антигеном. Авідність залежить як від афінності, так і від кількості активних центрів на одну молекулу антитіла.

Авідність залежить від гетерогенності антитіл в імунній сироватці, специфічних до певної антигенної детермінанти, а також гетерогенності самих детермінант. На міцність зв'язку також впливає полівалентність більшості антигенів, що призводить до «підсилювального ефекту»: міцність зв'язку між двома молекулами антигену через молекули антитіл завжди в багато разів вища, ніж міцність арифметичної суми зв'язків антигенів через кожне антитіло.

Визначення рівня авідності дозволяє визначати стадію інфікування: низька авідність характерна для свіжого інфікування, а у латентній фазі інфекції — висока авідність.

Джерела

• Імунологія: Підручник/ А. Ю. Вершигора, Є. У. Пастер, Д. В. Колибо та ін.; Передм. С. Комісаренка; За заг. ред. Є. У. Пастер. — К.: Вища шк., 2005. — 599 с.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Ільїна, Н. І. Сучасна діагностика токсоплазмозу і цитомегаловірусної інфекції^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини, м. Суми, 19-20 червня 2013 р. / Редкол.: М. Д. Чемич, Г. М. Дубинська, К. І. Бодня, Н. І. Ільїна, В. В. Захлєбаєва. — Суми: СумДУ, 2013. — С.48-50.