Авіаносці типу «Боуг»
Авіаносці типу «Боуг» (англ. Bogue-class escort carrier) — серія ескортних авіаносців США часів Другої світової війни.
Авіаносці типу «Боуг» | ||
---|---|---|
Авіаносець «Боуг» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескортний авіаносець | |
Держава прапора | ||
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 9393 тонни (стандартна) 13 891 тонна (повна) | |
Довжина | 151,1 м | |
Ширина | 34 м | |
Осадка | 7,1 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 бойлери | |
Потужність | 8500 к.с. (6300 кВт) | |
Швидкість | 18 вузлів | |
Екіпаж | 890 осіб | |
Озброєння | ||
Зенітне озброєння | 2 × 127-мм гармати 5"/51 8—20 × 40-мм зенітних гармат «Бофорс» 10—35 × 20-мм автоматів «Ерлікон» | |
Авіація | 19—24 літаки |
Представники
ред.Назва (американська) | Номер | Назва (британська) |
---|---|---|
1 група (тип «Attacker») | ||
«Олтамаго» Altamaha |
CVE-6 | HMS Battler (D18) Батлер |
Барнс Barnes |
CVE-7 | HMS Attacker (D02) Аттакер |
«Блок-Айленд» Block Island |
CVE-8 | HMS Hunter (D80) Гантер |
«Боуг» Bogue |
CVE-9 | |
«Бретон» Breton |
CVE-10 | HMS Chaser (D32) Чейсер |
«Кард» Card |
CVE-11 | |
«Копахі» Copahee |
CVE-12 | |
«Кор» Core |
CVE-13 | |
«Кроатан» Croatan |
CVE-14 | HMS Fencer (D64) Фенсер |
«Гамлін» Hamlin |
CVE-15 | HMS Stalker (D91) Сталкер |
«Нассау» Nassau |
CVE-16 | |
«Сент-Джордж» St. George |
CVE-17 | HMS Pursuer (D73) Персьюер |
«Олтамаго» Altamaha |
CVE-18 | |
«Принс-Вільям» Prince William |
CVE-19 | HMS Striker (D12) Страйкер |
«Барнс» Barnes |
CVE-20 | |
«Блок-Айленд» Block Island |
CVE-21 | |
CVE-22 | HMS Searcher (D40) Серчер | |
«Бретон» Breton |
CVE-23 | |
CVE-24 | HMS Ravager (D70) Реведжер | |
«Кроатан» Croatan |
CVE-25 | |
BAVG-6 | HMS Tracker (D24) Трекер | |
2 група (тип «Ameer») | ||
«Принс-Вільям» Prince William |
CVE-31 | |
«Четем» Chatham |
CVE-32 | HMS Slinger (D26) Слінгер |
«Ґлейшер» Glacier |
CVE-33 | HMS Atheling (D51) Ателінг |
«Пибус» Pybus |
CVE-34 | HMS Emperor (D98) Емперор |
«Баффінз» Baffins |
CVE-35 | HMS Ameer (D01) Емір |
«Болінас» Bolinas |
CVE-36 | HMS Begum (D38) Бегем |
«Бастіан» Bastian |
CVE-37 | HMS Trumpeter (D09) Трампетер |
«Карнегі» Carnegie |
CVE-38 | HMS Empress (D42) Емпрес |
«Кордова» Cordova |
CVE-39 | HMS Khedive (D62) Кедив |
«Дельгада» Delgada |
CVE-40 | HMS Speaker (D90) Спікер |
«Едісто» Edisto |
CVE-41 | HMS Nabob (D77) Набоб |
«Естеро» Estero |
CVE-42 | HMS Premier (D23) Прім'єр |
«Джамейка» Jamaica |
CVE-43 | HMS Shah (D21) Шах |
«Ківіно» Keweenaw |
CVE-44 | HMS Patroller (D07) Петролер |
«Принс» Prince |
CVE-45 | HMS Rajah (D10) Раджа |
«Наянтік» Niantic |
CVE-46 | HMS Ranee (D03) Рані |
«Пердідо» Perdido |
CVE-47 | HMS Trouncer (D85) Траунсер |
«Сансет» Sunset |
CVE-48 | HMS Thane (D48) Тейн |
«Сент-Ендрюс» St. Andrews |
CVE-49 | HMS Queen (D19) Квін |
«Сент-Джозеф» St. Joseph |
CVE-50 | HMS Ruler (D72) Рулер |
«Сент-Саймон» St. Simon |
CVE-51 | HMS Arbiter (D31) Арбітер |
«Верміліон» Vermillion |
CVE-52 | HMS Smiter (D55) Смайтер |
«Віллапа» Willapa |
CVE-53 | HMS Puncher (D79) Панчер |
«Вінджа» Winjah |
CVE-54 | HMS Reaper (D82) Ріпер |
Історія створення
ред.Рішення про масове будівництво ескортних авіаносців на базі корпусів недобудованих транспортних суден було прийняте командуванням ВМС США одразу після нападу японців на Перл-Гарбор. За основу взяли транспорт типу S-3, варіант транспортного судна «Ліберті» з паротурбінною енергетичною установкою.
Авіаносці типу «Боуг» будувались двома серіями. Перша складалася з 21 корабля: 10 для США та 11 для Великої Британії (тип «Attacker»). Друга серія — 24 кораблі (тип «Ameer») будувалась спеціально для Великої Британії, але один з кораблів — «Принс-Вільям» — залишився в американців.
Всі кораблі першої серії перебудовувались з уже закладених транспортних суден, кораблі другої серії від початку закладались як авіаносці.
Конструкція
ред.При будівництві авіаносців типу «Боуг» враховувався досвід перебудови кораблів «Лонг-Айленд» та «Черджер», з деякими змінами. Так, порівняно з «Лонг-Айленд», авіаносці типу «Боуг» мали збільшену політну палубу (133 х 24,4 м) та 2 ліфти вантажопідйомністю 6,3 т та розмірами 12,6×10,1 м.
Ангар мав габарити 79,6 х 18,9×5,33 м. Палуба була обладнана катапультою H-II та аерофінішерами Mk-4/5A.
Запас авіаційного бензину становив 846 850 л (в кораблів, призначених для Великої Британії — 418 050 л).
Зенітне озброєння кораблів протягом війни постійно посилювалось. Наприклад, у травні 1943 року «Копахі» та «Кроатан» мали 2 127-мм гармати, 8х2 40-мм зенітних гармат «Бофорс» та 27 20-мм автоматів «Ерлікон».
До 1945 року число 40-мм «Бофорсів» на всіх авіаносцях довели до 20.
Радіотехнічне обладнання складалося з радарів SC, SK, а також радіомаяка YE.
Література
ред.- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
- Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.: Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1 (рос.)
- С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Боуг»
- Bogue class at UBoat.net [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- repeat Bogue class at UBoat.net [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Aircraft carriers of the Royal Navy