Авратинське збройне повстання 1918 року
Авратинське збройне повстання 1918 року — це збройний виступ селян села Авратина та навколишніх сіл Старокостянтинівського повіту Волинської губернії проти влади гетьмана Скоропадського.
Історія ред.
Початок повстання відбувся 23 липня, коли селяни розгромили каральний загін, що прибув для стягнення контрибуції. 26 липня командування кинуло проти повстанців регулярні війська, які жорстоко розправилися з селянами. [1]
Зберігся документ Справоздання губерніяльного старости від 29.07.1918 у місті Житомир, де описується, що 26 липня в Старокостянтинівському повіті відбулося організоване повстання селян Авратинської та Базалійської волостей. Начальник повітової державної варти та начальник участкової варти були вбиті, а частина повітової варти перебита, а частина розігнана. Селяни з п'яти сел: Авратина, Гальчинці, Ожигівці, Яхнівка і Свинна використали рушниці та кулемети для протистояння владі. Задля зупинки повстання були прийняті відповідні міри, а також звернувся за допомогою до німецької та австрійської військової влади, а також зі сусідніх повітів та Житомиру стягують допомогу.[2]
Примітки ред.
- ↑ Авратинське збройне повстання 1918 року // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 24.
- ↑ Справоздання губерніяльного старости від 29.07.1918, м. Житомир.