Авл Манлій Капітолін

політичний, державний і військовий діяч Римської республіки

Авл Ма́нлій Капітолі́н (лат. Aulus Manlius Capitolinus; V—IV століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, чотириразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 389, 385, 383 і 370 років до н. е.

Авл Манлій Капітолін
лат. A. Manlius T.f.A.n. Capitolinus
Ім'я при народженніAulus Manlius Capitolinus
Народився5 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер4 століття до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1]
Посадавійськовий трибун з консульською владою
Термін389, 385, 383 і 370 роки до н. е.
РідМанлії
БатькоТит Манлій
Матиневідомо
Брати, сестриМарк Манлій Капітолін[1][1]
У шлюбі зневідомо
ДітиЛуцій Манлій Вульсон Лонг і Луцій Манлій Капітолін Імперіос[1][1]

Біографічні відомості

ред.

Походив з патриціанського роду. Син Тита Манлія. Про його початкову кар'єру недостатньо відомо. Діяв разом зі старшим братом Марком Манлієм Капітоліном, консулом 392 року до н. е. У 390 році до н. е. був серед оборонців Капітолію від галів на чолі із Бренном. За це разом з братом отримав когномен Капітолін, тобто Капітолійський.

Перша трибунська каденція

ред.

У 389 році до н. е. разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Публієм Корнелієм, Луцієм Віргінієм Трікостом, Луцієм Постумієм Альбіном Регілленом його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Під час цієї каденції Капітолін очолив один з легіонів, з яким тримав оборону проти галлів та їх союзників. У 387 році до н. е. не підтримав змову свого брата за захоплення абсолютної влади в Римі, через що Марка Манлія було засуджено і скарано на смерть.

Друга трибунська каденція

ред.

У 385 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Публієм Корнелієм, Гаєм Сергієм Фіденатом Коксоном, Титом Квінкцієм Цинциннатом Капитолином, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом, Луцієм Папірієм Курсором. Він разом із колегами з перемінним успіхом воював проти вольсків, герніків та латинян. Після цього підтримав пропозицію щодо призначення диктатора для війни з вольськами, яким став Авл Корнелій Косс.

Третя трибунська каденція

ред.

У 383 році до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою цього разу разом з Луцієм Валерієм Публіколою, Луцієм Емілієм Мамерціном, Луцієм Лукрецієм Триципітіном Флавом, Марком Требонієм, Сервієм Сульпіцієм Руфом. Під час цієї каденції почались декілька повстань вольськів та міст Пренесте і Ланувій проти Риму, але військові дії не почались через голод та моровицю, які виникли в Римі.

Четверта трибунська каденція

ред.

Тривалий час про діяльність Авла Манлія Капітоліна відсутні відомості, вів боротьбу проти плебейських трибунів. Вчетверте його було обрано військовим трибуном з консульською владою у 370 році до н. е. Його колегами того року були Сервій Сульпіцій Претекстат, Гай Валерій Потіт, Луцій Фурій Медуллін, Сервій Корнелій Малугінен і Публій Валерій Потіт Публікола. Згадок про якісь дії військових трибунів під час цієї каденції немає.

Подальша доля Авла Манлія невідома.

Джерела

ред.
  • Тит Лівій Ab Urbe Condita VI, 1; 2, 11, 21; 3; 4, 35-36. (лат.)
  1. а б в г д Digital Prosopography of the Roman Republic