Аветисян Сіран Гайківна
Сіран Гайківна Аветисян (вірм. Սիրան Հայկի Ավետիսյան; (18 квітня 1984, Ханкенді)) — вірменська юристка, політична діячка невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки (НКР). Міністр юстиції НКР (4 червня — 12 листопада 2020 року). Членкиня партії «Єдина Батьківщина».
| Аветисян Сіран Гайківна | |
|---|---|
| Народилася | 18 квітня 1984[1] (40 років) Ханкенді, Азербайджанська РСР, СРСР[1] |
| Країна |  Нагірно-Карабаська Республіка Вірменія |
| Національність | вірмени |
| Діяльність | юристка, політична діячка, шкільна учителька, викладачка університету |
| Alma mater | Арцаський державний університет (2006) |
Біографія
ред.Народилася 18 квітня 1984 року в Степанакерті[2].
Закінчила юридичний факультет Арцахського державного університету у 2006 році[2].
У 2006 році стала вчителем права в середній школі № 11 Степанакерта, паралельно викладаючи в університеті імені Месроп Маштоца[2].
1 липня 2008 року почала працювати помічником судді Верховного Суду Республіки Вірменія. З 2010 по 2017 року — завідуюча відділом управління та організації кадрами апарату судового департаменту Вірменії. Після цього, з 2017 по 2020 рік була заступником міністра юстиції Вірменії[2].
4 червня 2020 року Президент Арцаху Араїк Арутюнян призначив Аветисян міністром юстиції невизнаної республіки[3]. 12 листопада 2020 року разом з трьома іншими членами партії «Єдина Батьківщина» подала у відставку зі своєї посади[4][5].
Примітки
ред.- ↑ а б http://gov.nkr.am/hy/ministries/head/220/
- ↑ а б в г Аветисян Сиран Гайковна. Правительство Республики Арцах (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Сиран Аветисян назначена министром юстиции Арцаха. armenpress.am (рос.). 4 червня 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Министр юстиции Арцаха подала заявление об отставке. news.am (рос.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Четыре представителя партии Самвела Бабаяна подали в отставку в Карабахе. Sputnik Армения (рос.). 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.