Аварська пустеля (Solitudines Avarorum, або solitudines Avarorum et Pannoniorum)  — умовна назва території Панонії та Потисся (Нирщини) в 9-10 століттях[1]. В 8-9 століттях в процесі колапсу і розпаду аварського каганату, його землі стали ареною запеклих воєнних дій і помсти аварським містам з боку пригноблених народів і сусідніх держав [2].

Авари чинили репресії і зневагу до підвладних народів і навколишніх  держав,  суспільний лад аварів над підвладними народами називають "Аварським ігом (ярмом)". Наприклад є свідчення про те що авари запрягали жінок племені дулібів до возів. В результаті авари спровокували небувалу ненависть до себе з боку підвладних народів і навколишніх держав [3]. В процесі колапсу Аварського каганату на зламі 8 і 9 століть, підвладні народи і навколишні держави в рамках помсти знищили всі аварські міста, також знищували будь-що, що було пов'язано з аварами. Тому землі Панонії та Потисся (Нирщини) в 9 і 10 століттях нагадували "пустелю".

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. К. Г. Менгес. Восточные элементы в "Слове о полку Игореве" / Наука. Ленинградское отделение. 1979.
  2. Сергій Цвітков: Створення міфу
  3. Павел Шафарик: Слов'янські давнини