Абу Бекр Наджм-ад-дін Мухаммед Равенді
Абу Бекр Наджм-ад-дін Мухаммед Равенді (рік народження невідомий, Ісфаган — помер після 1206, Конью) — іранський історик.
| Абу Бекр Наджм-ад-дін Мухаммед Равенді | |
|---|---|
| Помер | не раніше 1206 |
| Діяльність | історик |
У 1181–1189 — придворний каліграф сельджуцького султана, з 1190 — вихователь синів хамаданського еміра. З 1206 жив у Конью. Праця Равенді «Спочивання сердець і чудо радості» (1202–1205) є основним джерелом з історії держави сельджуків з поччатку ХІ століття і до 1199.
Джерела ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття про особу Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |