Абушахманов Ахтям Ахатович

башкирський актор

Абушахма́нов Ахтя́м Аха́тович (*10 березня 1948, присілок Бурангулово) — башкирський актор, режисер, заслужений артист Башкирії (1972) та Росії (1989), народний артист Башкирії (1984), член Спілки театральних діячів Башкирії (1977).

Абушахманов Ахтям Ахатович
Народився10 березня 1948(1948-03-10)[1] (76 років)
Бурангулово, Абзеліловський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьактор
Alma materУфимська державна академія мистецтв імені Загіра Ісмагілова
ЗакладБашкирський академічний театр драми імені Мажита Гафурі
ДітиQ20598642?
Нагороди та премії

Життєпис

ред.

Ахтям Ахатович народився 10 березня 1948 року в присілку Бурангулово Абзеліловського району АРСР. 1967 року як талановитого учасника художньої самодіяльності його запрошено на 2 курс театрального відділення Уфимського училища мистецтв (клас Г. Г. Гілязева), по закінченню якого 1970 року став актором Башкирського академічного театру драми імені Мажита Гафурі. 1996 року закінчив Уфимський державний інститут мистецтв (клас Ф. К. Касімової).

Основні ролі:

В 1989 році працював в Театрі юного глядача. Ролі:

Там же поставив спектаклі «Чи троянда я?» за драмою А.Дільмухаметової (1990), «Клич курая» Наїля Гаїтбаєва (1992); на сцені башкирської трупи Театрального об'єднання міста Стерлітамака — «Башкир із Парижа» Булата Рафікова (1994). Абушахманов був режисером низки радіоспектаклів за творами башкирських письменників. В 19891997 роках працював в Національному молодіжному театрі Башкортостану, з 1999 року — представник правління Спілки театральних діячів Башкортостану, з 2001 року її секретар. Одночасно з 1996 року викладав в Уфимській державній академії мистецтв.

Знімався в кіно:

  • Кайсар — «Срібний ріг Алатау» («Казахфільм», 1978)
  • Сатлик — «Кінзя» («Баштелефільм», 1988)
  • Хіммет — «Жовтовухий» («Баштелефільм», 1990)

Нагороджений Республіканською премією імені Салавата Юлаєва (1983).

Посилання

ред.
  • Башкирська енциклопедія[недоступне посилання]


  1. Башкирская энциклопедияБашкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с.