Абу'л-Саад аль-Хасан

Абу'л-Саад аль-Хасан (араб. أبو سعد الحسن‎; д/н — 1253) — 17/18-й шаріф й емір Мекии у 12501253 роках. Боровся проти Расулідів, спираючись на Аюбідів. Відомий також як Аль-Хасан I.

Абу'л-Саад аль-Хасан
Помер 1253
Мекка, Мамлюкський султанат, Єгипет
Посада Sharif of Meccad
Батько Alid
Діти Абу Нумай I

ЖиттєписРедагувати

Походив з гілки правлячої династії Хасанідів — бану-катада. Онук шаріфа й еміра Катади ібн Ідріса. Син Алі та ефіопської рабині. Ймовірно у 1222 році втік з Мекки разом зі стрийком — шаріфом Хасаном. Після смерті останнього у 1226 році оголошений новим шаріфом. Перебрався з Багдаду до Каїру, під опіку султана аль-Каміля.

Втім Мекку в цей час контролював Аль-Мансур Умар, якого аль-Масуд Юсуф з династії Аюбідів, намісник Ємену, призначив еміром Мекки. У 1228 року його змінив Хашам ад-Дін Якут, який ймовірно 1229 року отруїв аль-Масуда Юсуфа. Весь цей час Абу'л-Саад аль-Хасан намагався здобути підтримку для повернення фактичної влади в Мецці. Натомість отримав від аль-Каміля титул еміра Янбу.

1232 року аль-Мансур Умар, який заснував на той час державу Расулідів в Ємені, повалив Хашам ад-Діна Якута, поставивши шаріфом Мекки Раджі ібн Катада, стрийка Абу'л-Саад аль-Хасан. В свою чергу останній отрмиав загін від єгипетського султана для відвоювання Мекки і Хіджазу. Проте він зазнав невдачі. Тоді 1235 року емір Джуґріл отримав наказав від аль-Каміля поставити на трон Абу'л-Саад аль-Хасана. Війна тривала до 1238 року, але без особливого успіху.

1242 року проти Абу'л-Саад аль-Хасана виступив аль-Мансур Умар, змусивши того здати Янбу. Натомість він отримав нвееличке володіння в Ваді-Марр. Ситуація змінилася у 1249 році, коли загинув аль-Мансур Умар. 1250 року Абу'л-Саад аль-Хасанза підтримки племені зубайд переміг Ібн аль-Мусаїба, еміра-намісника від Расулідів. Оголосив про вірність султану мамлюкському султану Айбеку. 28 жовтня або листопада 1253 року був вбитий своїм стриєчним братом Джаммазом ібн Хасаном.

ДжерелаРедагувати

  • Ibn Fahd, ‘Izz al-Dīn ‘Abd al-‘Azīz ibn ‘Umar ibn Muḥammad (1986). Shaltūt, Fahīm Muḥammad (ed.). Ghāyat al-marām bi-akhbār salṭanat al-Balad al-Ḥarām غاية المرامar: بأخبار سلطنة البلد الحرام (in Arabic). Vol. 1 (1st ed.). Makkah: Jāmi‘at Umm al-Qurá, Markaz al-Baḥth al-‘Ilmī wa-Iḥyā’ al-Turāth al-Islāmī, Kullīyat al-Sharīʻah wa-al-Dirāsāt al-Islāmīyah. pp. 633—638.