Абру́цци (італ. Abbruzzi від лат. abruptus — урвистий) — найбільш підвищена і широка частина Апеннін, яка складається з окремих масивів висотою 2200—2914 м. Висота міжгірних долин 500—1 000 м. Масиви складені з вапняків, схили круті, порослі чагарником. Через Абруцци проходить залізниця, що з'єднує Рим з узбережжям Адріатичного моря.

Абруцци
Gran sasso.jpg
Пік Корно-Гранде, найвища гора Абруцци (2914 м)

Найвища гора Абруцци — пік Корно-Гранде, висотою 2914 м.

ЛітератураРедагувати

  1. Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 1 : А — Борона. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1977.