Абрамов Андрій Васильович

російський боксер

Абра́мов Андрі́й Васи́льович (5 грудня 1935, Іжевськ — 4 травня 1994) — один із найсильніших боксерів-важковаговиків 1950-60-их років. Заслужений майстер спорту СРСР (1958), чемпіон Європи (1957, 1959, 1961), срібний призер першості Європи (1963), учасник 17-их Олімпійських ігор в Римі (1960), чемпіон СРСР (1957, 1958, 1960—1963).

Абрамов Андрій Васильович
Загальна інформація
Громадянство  СРСР
 Росія
Народження 5 грудня 1935(1935-12-05)
Іжевськ, Кіровський край, РСФРР, СРСР
Смерть 4 травня 1994(1994-05-04) (58 років)
Поховання Долгопрудненське кладовище
Зріст 180 см
Вага 100 кг[1]
Спорт
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Вид спорту бокс
Тренери В. П. Прокоп'єв, К. К. Бірко
Участь і здобутки
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР
Спортивні медалі
Бокс
Представник СРСР СРСР
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1957 Прага Важка вага
Золото 1959 Люцерн Важка вага
Золото 1961 Белград Важка вага
Срібло 1963 Москва Важка вага

Похований на Долгопрудненському кладовищі Московської області.

Аматорська кар'єра ред.

Андрій Абрамов — вихованець секції боксу Іжевського машинобудівного заводу (тренер — В. П. Прокоп'єв). В подальшому виступав за ЦСКА під керівництвом заслуженого тренера СРСР К. К. Бірка.

1957 року на чемпіонаті Європи здобув чотири перемоги, у тому числі у півфіналі над Йозефом Немецем (Чехословаччина) та у фіналі над Васіле Маріушан (Румунія), і став чемпіоном Європи.

1959 року повторив успіх, здобувши чотири перемоги, у тому числі у фіналі над Девідом Томасом (Англія).

На Олімпійських іграх 1960 Андрій Абрамов переміг Мануеля Гарсію (Іспанія), а у чвертьфіналі програв майбутньому чемпіону Франко Де Пікколі (Італія) — 0-5.

На чемпіонаті Європи 1961, здобувши три перемоги, став триразовим чемпіоном Європи.

На чемпіонаті Європи 1963 Абрамов завоював срібну медаль, після трьох перемог програвши у фіналі Йозефу Немецю (Чехословаччина).

Примітки ред.

Посилання ред.