Вікіпедія

Абрагам Кьойпер

нідерландський політик

Абрагам Кьойпер ([ˈkaɪpər] ; Нідерландською: [ˈaːbraːɦɑm ˈkœypər]; 29 жовтня 1837 — 8 листопада 1920)[10] — прем’єр-міністр Нідерландів між 1901 і 1905 роками, впливовий теолог-неокальвініст і журналіст. Він заснував реформатські церкви в Нідерландах, які після свого заснування стали другою за величиною кальвіністською деномінацією в країні після підтримуваної державою Голландської реформатської церкви.

Абрагам Кьойпер
нід. Abraham Kuyper
Прем'єр-міністрів Нідерландів
1 серпня 1901 — 17 серпня 1905
Народився 29 жовтня 1837(1837-10-29)[1][2][…]
Масслейс, Південна Голландія, Нідерланди[4]
Помер 8 листопада 1920(1920-11-08)[1][5][…] (83 роки)
Гаага, Нідерланди
Відомий як журналіст, богослов, політик, викладач університету, священнослужитель, правник
Місце роботи Амстердамський вільний університет, De Herautd[6], De Standaardd[6] і Амстердамський вільний університет[4]
Країна Нідерланди
Alma mater Лейденський університет (20 вересня 1862)[7] і Делфтський технічний університет
Політична партія Антиреволюційна партія[8][9]
У шлюбі з Johanna Hendrika Schaayd[7]
Діти C.M.E. Kuyperd[7], Henriëtte Kuyperd і Herman Huber Kuyperd
Релігія кальвінізм і Reformed Churches in the Netherlandsd
Нагороди
Командор ордена Нідерландського лева
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Крім того, він заснував Амстердамський вільний університет, Антиреволюційну партію та газету. У релігійних справах він намагався пристосувати голландську реформатську церкву до викликів, пов’язаних із втратою державної фінансової допомоги та посиленням релігійного плюралізму внаслідок розколів, яких церква зазнала в 19 столітті, зростання голландського націоналізму та армінського релігійного відродження свого часу, які заперечували приречення[11]. Він рішуче засуджував модернізм у богослов’ї як примху, яка зникне. У політиці він домінував в Антиреволюційній партії (АРП) від її заснування в 1879 році до своєї смерті в 1920 році. Він пропагував колонізацію, соціальне вираження антитези в суспільному житті, згідно з яким протестантські, католицькі та світські елементи мали власні незалежні школи, університети та громадські організації.

Бібліографія ред.

Кайпер написав кілька теологічних і політичних книг:

  • Disquisitio historico-theologica, exhibens Johannis Calvini et Johannis à Lasco de Ecclesia Sententiarum inter sepositionem (Богословсько-історична дисертація, що показує відмінності в правилах церкви між Жаном Кальвіном і Жаном Лаським; його дисертація, 1862)
  • Conservatisme en Orthodoxie (Консерватизм і православ'я; 1870)
  • Het Calvinisme, oorsprong en waarborg onzer constitutionele vrijheden. Een Nederlandse gedachte (Кальвінізм; джерело і захист наших конституційних свобод. Голландська думка; 1874)
  • Ons Program (Наша програма; політична програма АРП, 1879)
  • Antirevolutionair óók in uw huisgezin (Антиреволюціонер і у вашій родині; 1880)
  • Soevereiniteit in eigen kring (Суверенітет у своєму колі; 1880)
  • Handenarbeid (1889; фізична праця)
  • Маранафа (1891)
  • Het sociale vraagstuk en de Christelijke Religie (Соціальне питання та християнська релігія; 1891)
  • Encyclopaedie der Heilige Godgeleerdheid (Енциклопедія священної теології; 1893–1895)
  • Кальвінізм (Лекції про кальвінізм; шість лекцій Стоуна, які Кайпер провів у Прінстоні в 1898 р.)
  • Південноафриканська криза (1900)
  • De Gemene Gratie (Common Grace; 1902–1905)
  • Parlementaire Redevoeringen (парламентські промови; 1908–1910)
  • Старрентрітсен (1915)
  • Antirevolutionaire Staatkunde (Антиреволюційна політика; 1916–1917)
  • Vrouwen uit de Heilige schrift (Жінки зі Святого Письма; 1897)

Джерела ред.

  • Bloomberg, Charles (1989), Christian Nationalism and the Rise of the Afrikaner Broederbond in South Africa, 1918-48, Palgrave Macmillan, ISBN 978-1-349-10694-3
  • Harinck, George (2002), Abraham Kuyper, South Africa, and Apartheid, The Princeton Seminary Bulletin, 23, архів оригіналу за 28 серпня 2012
  • Kuyper, Abraham (1998). Sphere Sovereignty. У Bratt, James D. (ред.). Abraham Kuyper: A Centennial Reader. Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans. ISBN 978-0-8028-4321-0.
  • Molendijk, Arie L. (2008), Neo-Calvinist Culture Protestantism: Abraham Kuyper's Stone Lectures, Church History and Religious Culture, 88 (2): 235—50, doi:10.1163/187124108X354330, ISSN 1871-241X
  • Molendijk, Arie L. (2011), 'A Squeezed Out Lemon Peel'. Abraham Kuyper on Modernism, Church History and Religious Culture, 91 (3): 397—412, doi:10.1163/187124111X609397, ISSN 1871-241X
  • Mouw, Richard J. (2011), Abraham Kuyper: A Short and Personal Introduction, Grand Rapids: Wm. B. Eerdmans, ISBN 978-0-8028-6603-5
  • Snel, Johan (2020), De Zeven Levens van Abraham Kuyper: Portret van een Ongrijpbaar Staatsman (нід.), Amsterdam: Prometheus, ISBN 978-90-446-4508-8
  • Wood, John Halsey (2013), Going Dutch in the Modern Age: Abraham Kuyper's Struggle for a Free Church in the Netherlands, New York: Oxford University Press, ISBN 978-0-19-992038-9

 

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Abraham Kuijper — 2009.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Onze Hoogleeraren — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1898. — С. 325. — 363 с.
  5. ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/325725/Abraham-Kuyper
  6. ↑ а б https://www.geheugenvandevu.nl/download_file/630/428
  7. ↑ а б в https://www.hdc.vu.nl/nl/Images/154_Kuyper_A_tcm215-834004.pdf
  8. ↑ Onze Afgevaardigden: portretten en biografieën der leden van de Eerste en Tweede Kamer der Staten-Generaal, verkiezingen 1913 — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1913. — вип. 5. — С. 359.
  9. ↑ Onze Afgevaardigden: portretten en biographieën der leden van de Eerste en Tweede kamer der Staten-Generaal : verkiezingen 1909. — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1909. — вип. 4. — С. 307.
  10. ↑ Snel, 2020, с. 20.
  11. ↑ Wood, 2013.

Посилання ред.

  Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абрагам_Кьойпер&oldid=41456639