Абрагамович Орест Остапович

український лікар

Оре́ст Оста́пович Абрагамо́вич (нар. 13 листопада 1947[1], м. Львів, Україна) — український лікар-терапевт, доктор медичних наук (1995), завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 (1995)[2], професор (2003), академік Національної академії наук Вищої освіти України (2007), головний редактор фахового науково-практичного журналу "Львівський клінічний вісник" (2012)[3], Заслужений професор (2012), Заслужений лікар України (2017).

Абрагамович Орест Остапович
Народився 13 листопада 1947(1947-11-13) (76 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність Українець
Діяльність лікар
Alma mater ЛДМІ
Галузь Гастроентерологія, ревматологія, кардіологія, професійні хвороби, курортологія
Заклад Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Посада Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Членство Академік НАНВО України, член лікарської комісії наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, член Вченої ради ЛНМУ імені Данила Галицького, член спеціалізованої Вченої ради Д 35.600.05, член Всеукраїнського лікарського товариства, президентом Львівської обласної асоціації профпатологів, віце-президент обласної асоціації гастроентерологів та гепатологів, президент Львівського обласного благодійного фонду «Надія Нації»
Нагороди Заслужений професор, Заслужений лікар України

Життєпис ред.

Закінчив Львівську середню школу № 28 (1965), лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту (1971, нині національний медичний університет).

Працював лікарем-терапевтом у Трускавці, Моршині, де організував і очолив відділення функціональної діагностики захворювань травної системи.

Наукова діяльність ред.

У 1982 році захистив кандидатську дисертацію і цього ж року був обраний на посаду асистента кафедри шпитальної терапії Львівського державного медичного інституту.

У 1989 році присвоєно вчене звання доцента.

В 1995 році захистив докторську дисертацію за темою "Характеристика соматичних, нейрогуморальних та метаболічних порушень у віддалені терміни після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби (терапевтичні аспекти)" і відтоді завідує кафедрою шпитальної терапії (нині — кафедра внутрішньої медицини №1 [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.]).

В 1995 році сім'єю лікарів Абрагамовичів створений благодійній фонд «Надія Нації», президентом якого є Абрагамович О. О.

У 2003 році йому присвоєно вчене звання професора.

З 2007 року — академік Національної академії наук Вищої освіти України.

З 12 листопада 2012 р. — Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії, ендоскопіст, гастроентеролог, профпатолог, курортолог. У колі наукових інтересів є вирішення проблем гастроентерології, ревматології, кардіології, професійних хвороб, курортології.

Доробок ред.

Автор 657 наукових публікацій та низки навчальних видань, серед них: посібники «Посібник з внутрішніх та інфекційних хвороб», «Посібник з внутрішніх хвороб (в 10-ти частинах)», «Сучасні класифікації та принципи формулювання діаґнозів у клініці внутрішніх хвороб», «Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб», «Анемічний синдром: сучасні засади діаґностики та лікування», «Терапія військова та надзвичайних станів: посібник для студентів, інтернів та сімейних лікарів», «Посібник з професійних хвороб», «Внутрішня медицина: порадник лікарю загальної практики», довідники «Епоніми симптомів, синдромів, симптомокомплексів та хвороб внутрішніх орґанів», «Клініко-лабораторні та інструментальні константи в клініці внутрішніх хвороб», «Епонімні назви в гепатолоґії», «Варіабельність серцевого ритму: фізіолоґічні основи, клінічне значення, особливості у хворих на виразкову хворобу до та після резекції шлунка», моноґрафії «Постґастрорезекційна хвороба (терапевтичні аспекти)», «Клітинна трансплантація в клініці внутрішніх хвороб», «Хронічний ґастрит: діаґностика; лікування на курорті Моршин», науково-популярні статті у газетах та журналах.

Родина ред.

Ярослав Остапович Абрагамович ред.

Брат — Ярослав Остапович Абрагамович (4 січня 1945, с. Крульова Руска, нині Польща — 15 лютого 2016, м. Львів, Україна[4]), український ортопед, травматолог, протезист[5].

Життєпис

Закінчив Львівську музичну школу та державний медичний інститут (нині національний медичний університет).

Працював:

  • травматологом у Турківській центральній районній лікарні,
  • молодшим науковим співробітником Київського НДІ ортопедії і травматології, водночас лікарем у відділенні травматології Залізничної лікарні м. Києва (1981—1983),
  • лікарем відділення ургентної травматології 2-ї лікарні Львова (1984—1990),
  • головним лікарем Львівського протезного-ортезного заводу (1991—1997). За час роботи запровадив в Україні новітні німецькі технології протезування кінцівок з Німеччини.

Засновник та керівник ортопедичним центром «Хребет — всьому голова» (1997), став співзасновником Львівського обласного благодійного фонду «Надії нації». Протезував кінцівки та лікував хворих з вадами хребта та суглобів. За майже 40 років проконсультував понад 4000 пацієнтів, пролікував понад 1000 пацієнтів, серед них і письменника Василя Шкляра[4].

Любомир Остапович Абрагамович ред.

Брат Любомир Остапович Абрагамович (29 липня 1953, м. Львів, Україна — 27 червня 2017 р.) — український дерматоонколог, дерматовенеролог, гастроентеролог-ендоскопіст, кандидат медичних наук, доцент кафедри дерматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лікар вищої категорії[6].

Нагороди та відзнаки ред.

  • Заслужений лікар України (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[7]
  • Орден «Гордість і Слава України» (2 березня 2018) — за вагомі здобутки, високий рівень професіоналізму, активну життєву позицію та сумлінну працю, спрямовану на розвиток України
  • Медаль «За успіхи в науково-педагогічній діяльності» (27 грудня 2018) — за втілення нових форм організації науко­вої діяльності, всебічно­му сприянні роз­вит­ку науко­вих досліджень та вдо­с­конален­ню навчаль­но-вихов­ного про­цесу (Національна академія наук Вищої освіти України)
  • Почесна відзнака-орден «Медична слава» та Дипломом Верховної ради України (06 липня 2018) — за значний особистий внесок в охорону здоров’я нації, високий професіоналізм та багаторічну сумлінну працю
  • Орден Спасителя та Грамота архієпископа митрополита Львівського УГКЦ Ігоря (Возняка)

Примітки ред.

  1. згідно із записом у паспорті — 2 січня 1948
  2. Кафедра внутрішньої медицини №1 – Львівський національний медичний університет (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  3. Домашня сторінка. Львівський клінічний вісник (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  4. а б Коваль, Р. Ярослав-Михайло Абрагамович // Незборима нація.
  5. Коваль, Р. Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею. — Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2012. — 423 с.
  6. Коваль, Р. Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею. — Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2012. — 424 с.
  7. Указ Президента України №251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]»

Джерела ред.

  • Абрагамович Орест [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • Державні нагороди України. Кавалери та лауреати: Довідково-енциклопедичне та біографічне видання / Уклад.: Болгов В. В. Київ: Українська конфедерація журналістів, 2019. Т.7. С. 506.
  • Медичний Олімп України. Кращі медичні працівники України: Довідково-біографічне видання. Київ: Український інформаційно-видавничий центр «Галактика», 2019. С. 41.
  • Гордість України. Імена та здобутки: довідково-Біографічне видання. Київ: Український інформаційно-видавничий центр «Галактика», 2018. С. 6-7.
  • Науковці та освітяни України. Перше видання. Київ: Український інформаційно-видавничий центр «Галактика», 2015. С. 10.
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – 230. Львів: ТОВ «Видавничий центр «Логос Україна», 2014. С. 100-102.  
  • Флагмани освіти і науки України: Довідково-біографічне видання. Київ: Український видавничий центр «Галактика-С», 2013. П’яте видання. С. 36.
  • Академія наук вищої освіти України: Науково-історичне видання. Київ: ТОВ «Брама-V», 2012. С. 101.