Абеак (грец. Ἀβέακος) — династ сіраків Пн. Кавказу та Прикубання у сер. І ст. до н. е. (за часів Фарнака, 63-47 рр.)[1], спільник понтійських царів у їхніх війнах з Римом. Згаданий Страбоном з вказівкою кількості вершників, які у разі потреби сіраки могли виставити.

З повною підставою передбачається, що це вербування пов'язане з приготуванням в 50-49 рр.. сина Мітрідата Євпатора до боротьби проти Риму.[2]

Етимологія антропоніму:

грец. Ἀβέακος < сарм. *abaiaka < укр. безстрашний.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. грец. Strab. 11.5.8 " Ἀβέακος μὲν οὖν ὁ τῶν Σιράκων βασιλεύς, ἡνίκα Φαρνάκης τὸν Βόσπορον εἶχε, δύο μυριάδας ἱππέων ἔστελλε, Σπαδίνης δ᾽ ὁ τῶν Ἀόρσων καὶ εἴκοσιν"(Страбон. География, X, V, 8)
  2. (рос.)Ю. Г. Виноградов. Очерк военно-политической истории сарматов в I в. н.э. ВДИ, № 2, 1994 г.
  3. (рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М., Наука. 1999.