Абд аль-Азіз ібн-Муса (араб. عبد العزيز بن موسى‎, д/н —716) — 2-й арабський валі (намісник) Аль-Андалуса у 714-716 роках.

Абд аль-Азіз ібн-Муса
Народився 685[3]
Єгипет або Ірак
Помер березень 716[1][2][3]
Севілья, Іспанія[3]
·вбивство
Країна  Омеядський халіфат
Національність араб
Діяльність політик, військовослужбовець, губернатор
Посада валі
Термін 714716 роки
Попередник Муса ібн-Нусайр
Наступник Айюб ібн-Хабіб аль-Лахмі
Конфесія іслам
Батько Муса ібн-Нусайр
У шлюбі з Егілом (Умм-Асім)
Діти Asima bint Abd al-Azizd

Життєпис ред.

Син Муси ібн-Нусайра, валі Іфрикії. Про дату народження відсутні відомості. Перші відомості про Абд аль-Азіза відносяться до 711 року, коли він разом з батьком висадився на Піренейському півострові. Брав участь у здобутті Севільї та Медіни-Сидонії.

У 712 році дістав доручення батька придушити повстання в Севільї. У 713 році воював з Теододеміром, дуксом Мурсії. Завдав останньому низку поразок, змусивши визнати владу Омейядського халіфату. При цьому погодився не руйнувати церкви й не грабувати прибережні міста Малагу, Аліканте. Потім зайняв міста Сантарен та Коїмбру.

У 714 році після залишення Піренеїв мусою ібн-Нусайром, Абд-аль-Азіза призначено новим валі Аль-Андалуса. Переміг короля Агілу II, проте не рушив на підкорення Септиманії. Тоді ж оженився на Егілон, удові загиблого короля Родеріха, яка перейшла в мусульманство, прийнявши ім'я Умм-Асім. Цим започаткував практику шлюбів між арабськими (берберськими) військовиками та намісниками Аль-Андалуса з вестготськими аристократками.

У 716 року зайняв Лісабон.

Під впливом дружини Абд аль-Азіз став носити корону й змусив підлеглих кланятися йому та надавати шану відповідно до вестготського ритуалу. Усе це призвело до чуток, що валі прийняв християнство й має намір стати незалежним. Тому новий халіф Сулейман наказав таємно вбити Абд аль-Азіза. Змовники на чолі з Хабібом ібн-Абі Убайдою аль-Фіхрі виконали цей наказ 716 року у колишньому монастирі Санта-Руфіна перетвореного на мечеть.

Наступником на посаді валі став двоюрідний брат вбитого — Айюб ібн-Хабіб аль-Лахмі, що брав участь у змові.

Джерела ред.

  • Collins, Roger. The Arab Conquest of Spain 710—797. Malden, Massachusetts: Blackwell Publishers Inc., 1999. p. 37
  • Martínez Díez, Gonzalo. El condado de Castilla, 711—1038. vol.1. Marcial Pons Historia, 2005, p. 46. ISBN 8495379945.
  • Rei, António (2011/2012). Descendência Hispânica do Profeta do Islão — Exploração de Algumas Linhas Primárias. Instituto Português de Heráldica.: pp. 43-44
  1. а б Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  2. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  3. а б в г Іспанська королівська академія історії — 1738.